25 грудня відбудеться історична подія — перекидання чорноморських вод до Куяльницького лиману, грязі якого світові експерти вважають еталонними.
У такий спосіб деякі учені та місцева влада пропонує рятувати вмираючу на очах курортну зону (востаннє Куяльницкий лиман пробував смак морської води 1928 року. Про те, як він почувався після цього, достовірних даних немає).
Перепад рівнів води моря та лиману сягає майже семи метрів, тому вода з моря стрімко піде самопливом. Ученим важко спрогнозувати, яким буде ефект на тривалу перспективу. Але те, що морська вода покриє всі оголені цінні мули та зможе запобігти їх деградації на деякий час, це однозначно.
Однак, досі не ясно, хто ж відповідатиме за обсяги подачі морської води, вестиме моніторинг очікуваних як позитивних, так і негативних змін у лимані. Адже передозування морської води може бути небезпечне для лікувальних ресурсів і лиманної екосистеми в цілому, пише Голос України.
Нагадаємо, проти наповнення Куяльницького лиману морською водою неодноразово висловлювалась низка вчених-екологів. Справа в тому, що до сьогодні належної експертизи та прогнозування щодо цього немає!
16 грудня новопризначений Голова Комітету з питань екологічної політики Микола Томенко звернувся до Міністра екології та природних ресурсів Ігоря Шевченка з проханням втрутитись у ситуацію, яка, на переконання спільноти екологів, може зашкодити Куяльницькому лиману через будівництво труби для його наповнення морською водою.
Як відомо, Куяльницький лиман – невелика водойма довжиною 28 км і шириною 3 км, що відділилась від моря ще вісім століть тому. За цей час у лимані склався унікальний гео- і біоклімат, що дає можливість отримувати, зокрема, сіль та цілющі грязі. Спроби вирішити проблему висихання лиману, не дали поки що бажаних результатів. Проте деякі з них, наголошують екологи, взагалі ставлять під загрозу подальше існування Куяльницького лиману.
Зокрема, йдеться про запропонований Одеською ОДА проект прокладання труби з моря для наповнення лиману морською водою, вартість якого становила від 30 до 100 млн гривень. Трубу почали прокладати восени 2013 року, роботи по прокладці проводила фірма «Весст» без проведення тендеру. Однак вчені та екологи звертають увагу на те, що регіону може загрожувати екологічне лихо, адже точних даних про наслідки введення морської води до лиману немає. Необхідної екологічної експертизи не було проведено, а тому достеменно невідомо, скільки і яких речовин потрапить разом із морською водою до Куяльника та якими будуть наслідки їх дії на природне середовище.
Вчені наголошують на тому, що основними джерелами наповнення лиману завжди були річка Великий Куяльник та підземні водоносні горизонти (грунтові води), а однією із причин пересихання Куяльника стало зростання ілу у руслі річки, що забудовано дамбами. На їхню думку, для того, щоб вирішити проблему з пересиханням лиману, не потрібно запускати морську воду, а зупинити будівництво дамб. Науковці-екологи наголошують: даний експеримент з Куяльником призведе виключно до погіршення цілющих властивостей грязей лиману і утворення гіпсу, а також до підтоплення, адже вода з ґрунтових вод рано чи пізно повернеться, а місця у лимані вже не буде. Таким чином, на переконання екологів, будівництво згаданої труби для наповнення лиману морською водою призведе про невідворотніх наслідків для унікальної водойми, які можуть загрожувати екологічним лихом.
Зважаючи, на вищевикладене, Голова Комітету з питань екологічної політики Микола Томенко просить Міністерство екології втрутитись у ситуацію відповідним чином, розібратися з обгрунтованістю проекту з будівництва даної труби до Куяльницького лиману і призупинити зведення цієї труби до проведення належної екологічної експертизи із залученням екологів та громадських активістів для аналізу наслідків наповнення Куяльника морською водою.
