chrome firefox opera safari iexplorer

Ізмаїльська картинна галерея

  • 68300, Одеська обл., м. Ізмаїл, пр. Суворова,19
  • 04841) 2-47-25
  • щодня, крім понеділка, середи з 8.00 до 18.00
    Каса та вхід до 17-00
  • для дорослих - 1 грн.; для студентів, учнів, дітей – 50 коп. Безкоштовне відвідування: для інвалідів, учасників В.В. війни; учасників ліквідації на ЧАЕС, дітей дошкільного віку.
Варто побачити: іконопис та предмети культу XVII–XIX ст.; мистецтво народів Сходу; західноєвропейське мистецтво XVI–XIX ст.; українське та російське мистецтво XVII–XIX ст.; сучасне українське та російське мистецтво (живопис, графіка, скульптура); декоративно-ужиткове мистецтво України.
Про музей:

Ізмаїльську картинну галерею засновано 1974 року як художній відділ музею О. В. Суворова. Колекцію галереї понад 15 років збирала і комплектувала ентузіаст музейної справи Емілія Миколаївна Євдокімова, нині директор музею.

1 серпня 1987 року, згідно Наказу Міністерства культури України, Ізмаїльська картинна галерея стала філіалом Одеського художнього музею. 1994 року реорганізована у самостійний державний музей другої категорії обласного підпорядкування, колекція якого нараховує близько 5000 експонатів.

Основу колекції складають твори мистецтва з фондів Міністерства культури України і СРСР, Одеського художнього музею, Державної Третьяковської галереї, Російського музею Санкт-Петербургу, Державного Ермітажу, а також художніх творів з приватних колекцій.

В музеї представлені найвизначніші твори видатних майстрів сучасності, народних і заслужених художників, академіків живопису – С. Шишка, С. Григоріва, Т. Яблонської, П. Ломикіна, М. Глущенка О. Коцки, В. Непийпиво, О. Лопухова; скульпторів – Є. В. Вучетіча, О. О. Ковальова, О. К. Комова; графіків сучасності – В. Касіяна, М. Дерегуса, В. Лопати, Т. Варкача; українських майстрів декоративно-ужиткового мистецтва – І. Аполонова, Л. Жоголя, В. Карпанюка, Н. Косарєва; майстрів Косіва, Петриківки, Опішні, Решетилівки.

27 січня

Інші дати
Олекса Тихий
(27 січня 1927, хутір Їжівка, Краматорівський район, Артемівська округа — 5 травня 1984, тюремна лікарня м. Пермі) український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи. Виступав на захист української мови. Помер в ув'язненні.
Розгорнути
Народився Павло Чубинський
(1839, м.Бориспіль Київська область – 1884) – український етнограф, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України.
Душу й тіло ми положим За свою свободу, І покажем, що ми, браття, Козацького роду! Гей-гей, браття милі, Нумо братися за діло! Гей-гей пора вставати, Пора волю добувати!
Розгорнути
Народився Архип Куїнджі
(1842, м.Маріуполь - 1910) – український та російський живописець-пейзажист грецького походження, педагог. Автор картин «Українська ніч», «Дніпро вранці», «Ніч на Дніпрі».
Розгорнути
Народився Павло Тичина
(1891, с. Піски Чернігівська область – 1967) – український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч.
«Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух, - Лиш Соняшні Клярнети. У танці я, ритмічний рух, В безсмертнім всі планети. Я був – не я. Лиш мрія, сон. Навколо дзвонні звуки, І пітьми творчої хітон, І благовісні руки». (Павло Тичина)
Розгорнути
Народився Іван Гончар
(27.01.1911 – 18.06.1993) – видатний громадський та культурний діяч, скульптор, живописець, графік, народознавець, колекціонер. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1960), Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1989), Народний художник України (1991). Один з ініціаторів створення Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, а також Музею народної архітектури та побуту України; засновник відомого в Україні й за кордоном громадського музею, який від 1960-х років став осередком українського національного відродження.
«Багато погроз і попереджень довелося почути мені від невігласів, які зневажали мою творчість, які забували про те, що без коренів немає дерева, а без дерева плодів …Я давно поставив собі за мету жити і творити для народу. Якщо вкласти всю душу в свою працю, то потім тобі це якось повернеться». (Іван Гончар)
Розгорнути