chrome firefox opera safari iexplorer

Музей Петра Калнишевського

  • Сумська обл., Роменський р-н,с. Пустовійтівка, провул. Центральний, 4


  • (05448) 9-38-00
Варто побачити: Свято-Троїцьку церкву, інтер’єр соловецької тюремної камери, у якій 25 років просидів Петро Калнишевський
Про музей:

Музей Калнишевського є відділом державного історико-культурного заповідника «Посулля». Музей  відкрито 14 жовтня 2006 р. під час проведення в Пустовійтівці Всеукраїнського козацького свята «Калнишева рада».

В залах музею зібрано багато матеріалів, що розповідають про історію Калнишевого краю, життєвий шлях останнього отамана Запорізької Січі П.І. Калнишевського. Окремий розділ експозиції присвячений вшануванню пам’яті видатного земляка. Інтерес викликає відображений інтер’єр соловецької тюремної камери, у якій 25 років страждав нескорений отаман та копія кам’яного надгробку з його соловецької могили.

Окрема експозиція присвячена сторінкам історії населених пунктів Пустовійтівської сільради, її видатним землякам: професору Івану Скрипалю, письменнику Леоніду Полтаві, Герою Соціалістичної Праці Борису Сукачову, Заслуженому вчителю України Тамарі Марченко, спортивній сім’ї Осадчих та багатьом іншим.

Відвідувачі музею, окрім знайомства з  основною експозицією, мають унікальну можливість побачити  у Пустовійтівці  пам’ятку архітектури Свято-Троїцьку церкву, споруджену на кошти Калнишевського, відбудовану в 2006 році, пам’ятник Калнишевському, етнографічний майданчик з шестикрилим вітряком, характерний для Посулля ХІХ ст., криницю з журавлем, біля якої колода для напування худоби, старого воза, хатку покриту очеретом та ін.

 

17 жовтня

Інші дати
17 жовтня відзначають:
  • Міжнародний день боротьби за ліквідацію злиднів
Розгорнути
Народився Володимир Жаботинський
(1880, м. Одеса – 1940) – єврейський письменник і публіцист, ідеолог та один з лідерів сіоністського руху.
Розгорнути
Народився Яків Головацький
(1814, с. Чепелі, Львівська область – 1888), український лінгвіст, етнограф, фольклорист, поет, священик і педагог. Співзасновник об»єднання «Руська трійця», співавтор збірника «Русалка Дністровая». Найважливіша праця «Народні пісні Галицької і Угорської Русі. кн. 1-4.»
Солоденька рідна мово, Як би-м тя рад вчути! Із глубини серця свого Рад би-м піснь добути. Проспіваю співаночки, Де-но які знаю, Як би-м учув голосочок Із рідного краю. (Яків Головацький)
Розгорнути

Новини Дивитися всі