chrome firefox opera safari iexplorer

Україна щорічно втрачає сотні пам'яток архітектури

03 грудня 2010 о 14:33

Україна щорічно втрачає сотні пам'яток архітектури — на їх місці ростуть будівлі зі скла і бетону. Як пише видання «Кореспондент», не всі старі споруди заслуговують бути довгожителями, — намагаються захистити забудовників архітектори.

Належний головному архітекторові Києва початку ХІХ століття Андрію Меленському, творцю першого генплану міста, колись двоповерховий особняк на Подолі в кінці жовтня був затягнутий зеленою сіткою, а у дворі будинку з'явилася будівельна техніка. Тут планується звести чотириповерховий готельно-офісний центр.

Історики обурені: пам'яток архітектури, як цей, побудованих в стилі класицизму, в Києві залишилися одиниці. Проте в архітектурно-будівельній компанії «Еліт Груп», яка розробила проект реконструкції садиби, запевняють, що не будуть переробляти будівлю.

Втім, у борців за збереження архітектурної спадщини впевненості в тому, що забудовники говорять правду, немає: дуже часто їх колеги порушують у столиці своє слово. До того ж зовсім неподалік, на Набережно-Хрещатицькій, незадовго до цього знесли будівлю першої київської водопровідної станції, побудовану 200 років тому, яка до 2009 року мала статус пам'ятки архітектури.

На цьому місці компанія «Будсервіскомплект», власником якої є австрієць Вольфганг Мюллер, збирається побудувати стилізований під морський лайнер офісно-готельний комплекс з підземним паркінгом, вклавши в нього близько $ 100 млн.

За даними Миколи Пархоменка, першого заступника голови Українського товариства охорони пам'яток історії та культури, в Україні близько 20 тисяч будівель зі статусом пам'ятки архітектури, і кожен рік близько сотні з них країна втрачає.

Забудовники йдуть у наступ на пам'ятки архітектури через брак вільних земельних ділянок у центральних частинах міст і при цьому в один голос заявляють: займатися реставрацією їм невигідно. Держава не заохочує таке прагнення і навіть навпаки — створює бюрократичні перепони.

Член президентської ради Національної спілки архітекторів України та колишній заступник головного архітектора Києва Віктор Глеба знаходить в цій дилемі позитивний момент. У тому, що історичний центр модернізується, він бачить прогресивну тенденцію. За словами Глеби, наприклад, у Києві всього близько 600-700 пам'яток архітектури, які можна і потрібно зберегти, а інше — без жалю знести.

Детальніше про знищення сотень пам'яток архітектури читайте у № 46 видання «Кореспондент» від 3 грудня 2010 року.

22 квітня

Інші дати
Народився Анатолій Михайленко
(1939, хутір Комуна Полтавської обл. - 2007) - український письменнник, журналіст, видавець. Автор більше 30 книжок художньої прози й публіцистики, зокрема "Оливкова гілка з Рима", "Кленовий лист з Канади", "Пливе мій човен. Запах полину", "Заки море перелечу".
Розгорнути
Народився Євген Сагайдачний
(1886, м.Херсон – 1961) – український маляр, декоратор і педагог. Автор численних акварелей з гуцульського життя, залишив по собі велику колекцію народного, зокрема гуцульського, мистецтва.
Розгорнути
Народився Євген Козак
(1907, с. Колодне, Львівська область – 1988) – український композитор, диригент, педагог. Автор театралізованого концерту «Буковинське весілля», хорових пісень "Вівчарик", "Україно моя", "Думи мої", «Вітер з полонини», "Зелень кленова, вулиці Львова", обробок українських народних пісень, пісень на слова Т.Шевченка.
Ой, вічарику-вівчарю, Ти жени свою отару З гір високих, з полонини У широкую долину. Сядь зі мною в просінь світа, Заграй мені на трембіті, Розкажи мені - чи любиш? Чом до серця не голубиш? (Українська народна пісня)
Розгорнути