chrome firefox opera safari iexplorer

Лише 54 українці написали радіодиктант без жодної помилки

21 грудня 2011 о 12:36

Написати, надіслати, перевірити — саме за такою схемою щороку в рамках Дня української мови та писемності відбувається Диктант національної єдності.

Його ось уже одинадцятий рік поспіль проводить Національна радіокомпанія України. До акції можуть долучитися усі охочі, незалежно від віку та статусу, а ті, хто знає рідну мову найкраще, ще й отримають цінні призи.

Радіодиктант писали і малі, і старі

Цього року Диктант національної єдності написала рекордна кількість людей — понад 17 тисяч. Причому участь у радіодиктанті взяли не лише жителі України, а й наші громадяни з–за кордону — з Росії, Бельгії, Данії, Казахстану, Польщі та навіть Таїланду.

Найбільше листів надійшло з Києва, а також із Харківської та Львівської областей. Організатори диктанту надзвичайно радіють, що кількість тих, хто долучається до акції, щороку зростає.

«Ми нікого не вмовляємо — люди самі дізнаються про проведення диктанту. До того ж нашу акцію активно підтримують відомі люди — і це теж хороша реклама. Але, напевно, найважливіше все–таки те, що людям болить за рідну мову, вони не хочуть, щоб українська вмирала, і таким чином намагаються її підтримати», — каже Лариса Тарасова, редактор освітньо–виховних програм Національного радіо.

Як зазначила пані Лариса, щороку диктанти намагаються підібрати приблизно однакової складності, в середньому вони розраховані на перевірку знань десятикласників. Найпоширеніші помилки стосуються переважно написання великої чи малої букви, лапок, ком, тире. У зв’язку з великою кількістю листів роботи Національна радіокомпанія перевіряла майже місяць.

Підрахунки засвідчили, що без жодної помилки диктант написали 54 особи, з однією помилкою — більше чотирьохсот.

Диктант складався зі 135 слів і був присвячений відомому українському співакові Володимиру Івасюку та його легендарній пісні «Червона рута». Із цього невеличкого тексту люди дізналися, що червона рута — то насправді жовта квітка, а Володимир Івасюк створив пісню зовсім молодим — у 19 років.

Серед тих, хто приєднався до написання диктанту по радіо, — учні загальноосвітніх шкіл, студенти вишів, учителі, науковці, військові, журналісти, пенсіонери, а також публічні особи. Зокрема, народні депутати Олег Ляшко, Ірина Геращенко, Ольга Герасим’юк, Олена Бондаренко, Олексій Плотніков та народна артистка України Ольга Сумська.

Наймолодшому учаснику було лише 7 років, найстаршому — 97. Переможці отримали цінні подарунки у вигляді грошових премій, книг, радіоприймачів, компакт–дисків.

Геращенко написала на 11 балів, Сумська — на 9

Зачитував диктант для радіослухачів Олександр Авраменко — доцент кафедри методики мов і літератури Київського університету імені Бориса Грінченка та ведучий радіопрограми «Загадки мови» на Першому каналі Національного радіо України.

За словами мовознавця, цьогорічний диктант був трошки легшим, ніж у попередні роки, але різниця була несуттєвою.

— Минулого року була складніша орфографія — написання слів, а цього року — пунктуація, тобто постановка розділових знаків.

— За яким критерієм обирається текст для диктанту?

— Текст обирається за принципом пізнавальності, про цікаву особистість. Тобто це не просто якісь декларації, а відомості про життя якоїсь видатної людини, щоб це гартувало національну свідомість українців. Минулого року був текст про Юрія Кульчицького, українця, який відкрив Європі каву і завдяки цьому прославився в Австрії, а нинішнього року — про Івасюка. Раніше були тексти про Франка, Сковороду. Якщо ж говорити про складність, то диктант розрахований на старшокласника, який уже вивчив усі правила, авторських знаків у цих текстах немає однозначно. Тобто якщо людина знає правопис, вона може написати диктант бездоганно.

— Які помилки були найпоширенішими?

— Найскладнішим для людей було відокремлення прикладок. Багато хто пам’ятає, що таке додаток, означення, обставина, а от про прикладку можуть не пам’ятати. Прикладка — це коли в кінці речення перед нею ставиться тире, а всередині речення — коми. Але ось цей нюанс — коли ставити тире, а коли кому — більшість людей не знає. Вони інтуїтивно ставлять якийсь розділовий знак, хоча я інтонаційно показував: явна пауза — тире, ледь помітна — кома. І таких моментів було в тексті аж чотири, через те — наплутали. А другий момент — коли відбувається збіг двох знаків: коми і тире. Це стало каменем спотикання для багатьох людей.

— Хто із знаменитостей найкраще впорався із завданням?

— Найкраще впоралася Ірина Геращенко — у неї 11 балів, у Олега Ляшка — 10 балів, Ольга Сумська знову на дев’ятку написала, у неї завжди дві–три помилки, але це все одно хороший рівень знань. У Олени Бондаренко з «Партії регіонів» теж 10 балів — говорить українською погано, але написала грамотно — інтуїція, мабуть, хороша.

Практика проведення радіодиктантів існує в багатьох країнах світу. Безпосередньо ідею проведення Диктанту національної єдності українці запозичили в поляків, які славляться своїм патріотизмом та любов’ю до рідного слова. Організатори акції переконані, що це дуже хороший приклад для наслідування і чудова нагода для українців продемонструвати свою пошану до мови. Адже головне — не перевірка грамотності, хоча це, звісно, дуже важливо, а перш за все гуртування українців навколо рідної мови та можливість відчути себе єдиною великою українською сім’єю.

23 січня

Інші дати
Народився Богдан Ханенко
(1848, с.Лотоки Чернігівська область – 1917) – промисловець, колекціонер, меценат. Відіграв важливу роль у створенні Київського художньо-промислового та наукового музею.
Розгорнути

Майбутні події Дивитися всі