chrome firefox opera safari iexplorer

Киянам представлять унікальну виставку килимів

18 квітня 2012 о 12:02

У столиці 18 квітня о 17:00 відкриється виставка художнього килимарства «Килимовий світ Степана Ганжі», присвячена 70-літтю видатного українського мистця, артиста і поета.

Триватиме вона до 27 квітня в галереї Національної спілки майстрів народного мистецтва України.

Народився майбутній килимар 18 квітня 1942 року на Поділлі – в селі Жорнище Іллінецького району Вінницької області в родині славнозвісного майстра-гончара Олександра Ганжі. Навчався у хореографічній студії при ансамблі танцю УРСР ім. П.П.Вірського.

У 1966–1984 роках працював солістом балету в Українському заслуженому академічному хорі імені Григорія Вірьовки. З 1972 р. Степан Ганжа почав займатися малюванням і поезією. Друкувався в журналах: «Театральний Київ», «Україна», «Дніпро», «Ранок», а також видавав друковані авторські збірки.

Хоча об’їздив мало не увесь світ, та серцем прикипів до України. Образотворчим мистецтвом почав займатися з 1984 року.

Захопившись килимарством, самотужки опанував це вишукане мистецтво. За короткий час Степан Ганжа здобув славу одного із самобутніх сучасних мистців, творчість якого відзначено званням Заслуженого майстра народної творчості України (2004), преміями імені Данила Щербаківського (2002), Катерини Білокур (2005), імені Сергія Колоса (2008), Національною премію ім. Тараса Шевченка (2010).

Ювіляр – творець багатьох неповторних килимів, які за стилістикою наближені до традицій Поділля. Улюбленими образами його творчості стали: дерево життя, птахи, вершники на конях, бандуристи, козак Мамай та інші.

На виставці у Києві будуть експоновані килими «Берегиня», «Україно, Україно!», «Півень», «Подільські мотиви», «Лев», «Козак і Дівчина», «Козаки», «Січ-мати», «Чумацький шлях», «Ой, Морозе, Морозенко», «Ще треті півні не співали», «Ой, Січ-мати» та інші.

Усі ці роботи вразять глядачів самобутністю й індивідуальною виразністю, вишуканою манерою виконання. При цьому майстер у своїх композиціях використовує традиційні мотиви, образи й символи народного мистецтва – квадрати та ромби, трикутники, кола та півкола, розетки, безкінечники.

В його складних, але виважених композиціях переважають барокові рослини, квіти, вазони. Елементи декору часто геометризовані, конструктивно вони органічно «вписуються» у канву килимів, що інколи нагадують фрагменти традиційної народної плахти.

Особливістю творчості Степана Ганжі є власноручне ретельне виконання килимів, створюючи які митець по три-шість місяців не відходив від ткацького верстата у власній квартирі. Художник не копіює давні зразки народних килимів, а творить свій світ, тонко відчуваючи давні канони і віртуозно застосовуючи їх у власній інноваційності, дотримуючись основ і традицій, як у формі, так і в змісті.

Підготувала Майя Заховайко, «Рідна країна»

22 жовтня

Інші дати
Народився Віктор Протопопов
(1880, с. Юрки, Полтавська область - 1957) – видатний український психіатр та фізіолог, засновник патофізіологічного напряму в психіатрії. Разробив оригінальні методи¬ки дослідження вищої нервової діяльності, описав «Синдром Протопопова» (Тріада Протопопова) - комплекс симптомів при маніакально-депресивному психозі.
Розгорнути
Народився Іван Бунін
(1870, м. Воронеж, Росія – 1953) – російський поет, письменник українського походження, Нобелівський лауреат. Багато років жив та творив в Україні (Харків, Полтава, Одеса, Київ). Автор статті «Пам’яті Т. Г. Шевченка», творчістю якого захоплювався, перекладів Шевченкових віршів «Закувала зозуленька» та «Заповіт», а також низки віршів Б.Грінченка.
Великий і багатий край, краса його нив і степів, хуторів і сіл, Дніпра й Києва, народ сильний і ніжний, у кожній дрібниці побуту свого красивий і охайний…» (Іван Бунін про Україну)
Розгорнути

Майбутні події Дивитися всі