chrome firefox opera safari iexplorer

На сході України започатковано мережу Українських розмовних клубів

09 січня 2013 о 10:01

Незважаючи на однозначні дані соціологічних досліджень, які засвідчують стале зростання прихильності українців до державної мови, чинна влада, здається, докладає цілеспрямованих та системних зусиль, аби повернути плин часу навспак і довершити русифікацію України, призупинену по здобуттю незалежності.

Остаточно руйнуючи нетривкі механізми, які дотепер дозволяли сяк-так зберігати хистку рівновагу у мовній царині і сподіватися на поступальну емансипацію України від культурного впливу Росії, реакційний режим Януковича демонструє глибоку зневагу до українства, котра рано чи пізно спричиниться до повалення його влади.

Втім, і сьогодні, не маючи інструментів та важелів для симетричної відповіді режимові на виконавчому й законодавчому рівнях, суспільство активно шукає можливості протистояти русифікаційній політиці, створюючи громадські об'єднання й реалізуючи всілякі проекти, спрямовані на підтримку та захист української мови.

В рамках одного з таких проектів, ініційованого громадським рухом «Простір свободи», протягом 2013 року передбачається створення мережі українських розмовних клубів у російськомовних містах сходу та півдня країни.

Згідно з задумом організаторів, названі клуби не тільки даватимуть усім охочим змогу вдосконалити українську, але й поступово ставатимуть осередками українського урбаністичного сенсоутворення (Р. Кісь), без яких є немислимим постання новочасної української нації.

В авангарді цього процесу виступили два клуби, що започаткували свою роботу на рубежі старого й нового року: починання Донецька, де 20 грудня запрацював перший Український розмовний клуб, 6 січня підхопила Одеса.

Донецьк: попит породжує пропозицію

Ідея утворення Українського розмовного клубу в Донецьку не привнесена ззовні, а народилась як відповідь на потребу донеччан користуватись українською в виадках, які напряму до цього не спонукають.

Економічна істина, сформульована класиками політичної економії, вкотре засвідчила чинність не тільки у сфері матеріального, але й у царині духу. Ідея утворення Українського розмовного клубу в Донецьку не була привнесена звідкілясь іззовні – вона народилась як відповідь на потребу (користуватися українською) тих донеччан, котрі з тих а чи інших причин дотепер не наважувалися нею спілкуватися в ситуаціях, що не спонукають до цього безпосередньо, але вельми хотіли би спробувати. Задля чого потребували своєрідного поштовху, який допоміг би їм вирушити у світ української мови.

Вперше з побажанням, аби в Донецьку було засновано щось на кшталт українського мовного клубу, до мене звернулись у серпні 2012 року на патріотичному таборі «Чумацький шлях»; тож коли впродовж осені іще трійко знайомих – російськомовних знайомих – незалежно один від одного висловили такі ж пропозиції, стало ясно, що варто серйозно поставитись до цієї ідеї.

Мова йшла, певна річ, не про замкнений ізольований світ, поза межами котрого можна було би забути про українську, а якраз навпаки: про свого роду центр, який гуртував би прихильників української мови, надавав би їм змогу удосконалити свої мовні навички і готував до майбутнього виходу у ширший світ.

Відповідно до названої настанови було сформульовано і концепцію закладу: не відкидаючи дидактичної та просвітницької функцій геть-зовсім, клуб, однак, не повинен обмежувати топік тем спеціальною (вузьконаціональною) проблематикою і натомість орієнтуватися на широкий спектр зацікавлень. Виходячи з цього, обиралися й теми стартових зустрічей.

Першу, яка відбулася 20 грудня, присвятили пророкованому календарем Майя кінцеві світу, на який жартома чекав увесь світ 21 грудня. Вимкнувши світло і запаливши свічки, клубівці поділилися міркуваннями щодо сценаріїв, які в перспективі могли би очікувати на планету, причому автори найоригінальніших версій дістали безцінні – у світлі гаданого апокаліпсису – призи: банку згущівки й пакетики сухого супу.

На другій зустрічі (27 грудня) говорили про ставлення до новорічно-різдвяних свят і власноруч виробляли прикраси з фетру. Завершували вечір співом українських колядок, розучених під керівництвом донецької співачки Ольги Акулової. Як з'ясувалося згодом, даний тренінг став у великій пригоді учасникам клубу 6 січня, коли, підготувавши аматорський вертеп, вони взяли участь у Коляді, що пройшла у Донецьку на святий вечір.

«Новина про те, що в Донецьку почав діяти Український розмовний клуб, стала для мене приємною несподіванкою, – ділиться враженнями студентка ДонНУ Євгенія Рахматова. – Клуб є актуальним та потрібним, про що свідчить кількість учасників, яка поступово зростає. Тим паче, що він об'єднує не лише україномовне населення міста, а й всіх охочих опанувати або вдосконалити розмовну українську. Це чудова можливість весело та з користю провести час».

Одеса: за чисте мовлення!

6 січня відбулася вступна зустріч і українського розмовного клубу в Одесі, утвореного на базі молодіжного об'єднання «Мовний ренесанс». Зібравшись за чашкою чаю в «Книгарні-кав'ярні» – відомому культурно-громадському осередку одеського українства, прихильники української мови поспілкувалися на тему Різдва, яке дотепер залишається чи не найважливішим у релігійно-обрядовому календарі українців. Утім, наприкінці обговорили й новоутворений клуб.

«Одесити дуже схвально сприйняли цю ідею і, сподіваємось, забезпечать клубові стабільну аудиторію у майбутньому», – зазначив один із організаторів заходу Валентин Кузнецов.

Організатори клубу наголошують, що він має подібні завдання, що і донецький аналог, а проте має свої особливості.

«В Одесі не є проблемою знайти україномовне середовище – складно розмовляти чистою українською, – розповідає організаторка клубу Людмила Гребенюк. – Тому ми ставимо перед собою складніші задачі: розширення словникового запасу відвідувачів клубу, розвиток комунікативних навичок тощо».

Керівники Українського розмовного клубу в Одесі обіцяють, що він допоможе усім охочим подолати мовний бар'єр, розвинути навички зв'язного викладу думок, мовлення, комунікації та вдосконалити знання мови.

Сергій СТУКАНОВ, Gazeta.ua

Розділи: Суспільство

22 травня

Інші дати
Микола Гринько 
1920 – український кіноактор. Фільми: «Тарас Шевченко», «Андрій Рубльов», «Солярис», «Ати-бати, йшли солдати…», «Двадцять днів без війни», «Сталкер», «Ярослав Мудрий», «Пригоди Буратіно» та ін.
 
 
Розгорнути
Народився Марко Кропивницький
(1840, с. Бежбайраки, Кіровоградська область – 1910) — український письменник, драматург, театральний актор. З ім’ям М. Кропивницького пов’язані створення українського професійного театру й наступний етап розвитку реалістичної драматургії.
Розгорнути
Народився Федір Кричевський
(1879, м. Лебедин, Сумська область – 1947) — український художник і педагог, заслужений діяч мистецтв УРСР. Один з засновників і перший ректор української Академії образотворчого мистецтва.
Розгорнути
Народився Микола Олялін
(1941, Росія – 2009), український актор, кінорежисер. Народний артист України.
«Як умру, то поховайте Мене на могилі Серед степу широкого На Вкраїні милій. Щоб лани широкополі, І Дніпро, і кручі Було видно, було чути, Як реве ревучий. (Тарас Шевченко)
Розгорнути