chrome firefox opera safari iexplorer

Донецьк може піти під воду — за борги шахтарів

29 жовтня 2013 о 14:46
umoloda.kiev.ua

У «шахтарській столиці» склалася надзвичайна екологічна ситуація: вода з покинутих підземних виробок, що лабіринтом простягнулися під усією територією міста, загрожує невдовзі вийти на поверхню, затопивши будівлі, промислові підприємства, транспортні магістралі, пише Україна молода. 

Біда станеться через те, що місцева шахта–«водокачка», давно закрита копальня ім. Горького, ось–ось має бути відключена від електрики за борги — 83 мільйони гривень. Це підприємство, чиї старі вугільні горизонти розташовуються найнижче, збирає воду з діючих донецьких шахт, відпомповуючи щогодини на поверхню півтори тисячі тонн промислових стоків.

Якщо насоси «водокачки» зупиняться, то, згідно з поясненнями головного енергетика шахти Сергія Лиходіда, за лічені години будуть затоплені всі функціонуючі вугільні лави, а далі стихія вирветься на поверхню, перетворивши міські квартали на безкрає смердюче болото. Адже шахтна вода хімічно та біологічно дуже забруднена.

— Критична позначка водяного рівня у водозбірнях становить 707 метрів від поверхні землі, вище цієї позначки вода почне перетікати в «погашену» шахту № 17–17–біс, а далі у виробки діючої шахти ім. Скочинського, яка не має потужної водовідливної установки, щоб впоратися з таким сильним потоком, — попереджає Сергій Лиходід. — Процес неможливо буде зупинити, бо всі копальні міста пов’язані старими гірничими виробками, є тріщини, розвідувальні свердловини, а то й прямі переходи з одного підприємства на інше.

Науково–дослідний інститут «Укр­геологія» змоделював подальшу картину підземного апокаліпсису, отримавши вельми невтішні висновки. Затопивши донецькі шахти, вода потрапить у тунелі недобудованого донецького метро, що викличе просідання ґрунту в центрі міста на 0,7—1,2 метра. Уникнути руйнування будівель у такому разі буде практично неможливо.

Б’є на сполох і донецький мер Олександр Лук’янченко. Він публічно пообіцяв схвильованій громадськості вимагати від керівництва паливо–енергетичного комплексу країни термінового вирішення проблеми через взаємозалік у системі Мінпаливенерго, чи то, на крайній випадок, спробувати розрахуватися з кредитором грошима. Правда, з останніми в місцевої влади негусто. Неважко пригадати, як зовсім недавно той же міський голова емоційно обурювався, що столичні чиновники — учорашні ж земляки — хутко забирають «наверх» усі стягнуті в місті податки та збори.

Проблемні копальні Донбасу, такі як шахта ім. Горького, мусять отримувати так звану екологічну броню, яка законодавчо захищатиме їх від примусового відключення енергоживлення в разі будь–яких конфліктів. Такий статус дав би мільйонному Донецьку певні гарантії від підтоплення. Але, як заявляють у «Вуглепрофспілці», приватний постачальник електроенергії, підрозділ холдингу ДПЕК Ріната Ахметова, на власний розсуд визначив екологічну броню донецької шахти–«водокачки» на нульовому рівні, що дозволить без перешкод відключити напругу. Керівництво ж Мінпаливенерго погрозливий «нюанс», схоже, елементарно проґавило.

Наразі, згідно з твердженнями фа­хівців, урятувати місто від катастрофи може лише негайне покриття накопичених боргів державою. Адже шахта ім. Горького не бачила від галузевого міністерства відповідних перерахувань аж iз позаминулого року, і це, власне, стало причиною нинішнього конфлікту. Але можновладці в Києві витримують паузу, причина якої, на жаль, очевидна: грошей у державній казні катма, і коли вони з’являться — невідомо.

Розділи: Довкілля

23 жовтня

Інші дати
Народився Пилип Козицький
(1893, с. Летичівка, Черкаська область – 1960) – український композитор, музикознавець, педагог, громадський діяч. Один з організаторів і керівників Музичного товариства імені Миколи Леонтовича.
Ой одна я, одна, Як билиночка в полі, Та не дав мені бог Ані щастя, ні долі. Тілько дав мені бог Красу – карії очі, Та й ті виплакала В самотині дівочій. (слова Тараса Шевченка, музика Пилипа Козицького)
Розгорнути

Майбутні події Дивитися всі