chrome firefox opera safari iexplorer

У Gmail стало можливо написати листа, не знаючи адреси одержувача

10 січня 2014 о 11:36

Компанія Google дозволила користувачам свого поштового сервісу Gmail надсилати листи людям, електронні адреси яких їм невідомі. Про нововведення розповідають у блозі Google, пише DT.UA.

Інформація про поштову адресу запозичується з соціальної мережі Google+. Аби надіслати листа, треба ввести у поле Одержувач ім'я людини. Якщо людина зареєстрована в Google+, вона отримає послання.

Незважаючи на те, що лист піде за адресою, e-mail одержувача для відправника залишиться прихованим. Його буде «розсекречено» лише в тому випадку, якщо людина відповість на лист.

Якщо користувач соцмережі Google не хоче, щоб йому надсилали листи люди, які не знають його адреси, він може вказати це в розділі «Налаштування» у Gmail, в розділі «Надсилати листи Google+».

Gmail передбачає чотири рівні приватності. Можна дозволити надсилали листи всім людям, тільки друзям і друзям друзів, тільки друзям і нікому. За замовчуванням включено перший варіант.

Таким чином, для надсилання листа через Gmail на незнайому адресу необхідно, щоб було дотримано три умови: потрібно знати ім'я адресата, адресат повинен бути зареєстрований в Google+, і адресат повинен дозволити надсилання листів через соцмережу на свою скриньку.

Google, окрім цього, допрацювала сервіс «Категорії» у Gmail. Надіслані через Google+ листи від людей, доданих до «кола», тепер надходять в категорію «Важливі», а листи від людей поза «колами» — в категорію «Соцмережі».

Google+ почала роботу влітку 2011 року. Соцмережа використовується у ролі інструменту авторизації на інших сервісах Google: до неї, зокрема, «прив'язана» система коментування на відеохостингу YouTube.

Розділи: Суспільство

22 вересня

Інші дати
Народився Олександр Потебня
(1835 – 1891), український мовознавець, філософ, фольклорист, етнограф, літературознавець, педагог, громадський діяч. Основоположник т. з. психологічного напряму в слов’янському мовознавстві. Автор праць із загального мовознавства, фонетики, наголосу, граматики, семантики, етимології, діалектології, теорії словесності, фольклору, етнографії, досліджень про походження мови, взаємозв’язок мови та мислення тощо.
«Ідея національності здатна сприяти людському поступові, якщо вона стверджує взаємоповагу права народів на самостійне існування та розвиток; коли ж через цю ідею стверджують зверхність однієї спільноти над іншою, то вона набуває реакційного смислу» (О.Потебня).
Розгорнути