chrome firefox opera safari iexplorer

Українська мова як модний тренд серед патріотів

14 травня 2014 о 10:11

Київ – В Україні сформувався модний тренд, коли російськомовні патріоти свідомо переходять на українську. Проте експерти сумніваються, чи дійсно ці люди продовжуватимуть говорити державною мовою після того, як ситуація в країні стабілізується. На думку психологів, лише сильні особистості витримають тиск оточення та не повернуться до звичної мови спілкування.
 
Харків’янин Лекс Гринда завжди спілкувався російською, проте перейшов на українську мову, коли почалась агресія з боку Росії. На його думку, якби переважна кількість населення на Сході країни спілкувались державною мовою, Росія не мала би приводу захищати російськомовних українців.
 
Лекс вважає, що саме перехід на українську може підняти національну самосвідомість. Раніше хлопець вже пробував спілкуватися виключно державною та закликав до цього друзів, проте вдалось лише зараз.
 
«Кожного разу, коли я спілкувався українською мовою, хтось, елементарно, не розумів; хтось вважав, що я це роблю навмисно, щоб похизуватися чи виділитися серед оточення. І якось воно не склалося. Я така людина, що не дуже залежу від думки більшості людей, але навіть попри це мені не вдалося повністю перейти», – розповідає Лекс.
 
Цього разу перехід на українську теж дається хлопцю нелегко: то слово російське трапиться, то акцент у вимові. Проте Лекс продовжує практикуватись і не планує повертатись до російської, навіть коли ситуація на Сході та Півдні України стабілізується.

«Я Батьківщину не вибирав. Тому це, навпаки, посприяє тому, щоб я спілкувався українською мовою. Не проти російської мови, не проти російських громадян. Я проти того безладу, що останнім часом має місце бути», – додає харків’янин.
 
Лише сильні особистості продовжуватимуть говорити українською
 
На думку психотерапевта Наталі Глухенької, патріотична молодь намагається самоствердитися, переходячи на українську. Відчуваючи підтримку однодумців, вони формують своєрідний модний тренд. Проте експерт переконана, що лише сильні особистості продовжуватимуть говорити державною після того, як ситуація в країні стабілізується.

«Людина, якій бракує самовпевненості, яка внутрішньо слабка, завжди буде там, де більшість. І в такий спосіб вона буде самостверджуватися. Але коли ці всі процеси закінчаться, то такі люди, як правило, повертаються до свого попереднього життя», – резюмує експерт.

На думку психолога Олени Ліщинської, зараз все більше російськомовних українців усвідомлюють себе патріотами. Таким чином, свідомий перехід на українську – це їхня реакція на події в країні.

«Не факт, що вони будуть притримуватися цього і надалі, хоча погляди і патріотизм, почуття не зміняться», – вважає психолог.
 
Експерти зазначають, що чим більше буде політичних загроз Україні з боку інших держав, тим гостріше люди відчуватимуть національну самоідентифікацію.

27 квітня

Інші дати
Народився Олександр Беретті
(1816, м.Петербург, Росія – 1895) – український та російський архітектор, син Вікентія Беретті. Участник проектування Володимирського собору в Києві. За проектами Олександра Беретті збудовано 23 будівлі в ряді міст України. За проектами його батька Вікентія Беретті (14.06.1781 – 1842) в Києві збудовані будівлі Київського університету, обсерваторії і інституту благородних дівиць (нині Жовтневий палац).
Зелена піна лісу молодого Дрімотно плеще, як на морі шум. Блакитні тіні впали на дорогу, Заворожили мудрі бджоли ум. Стоять дуби замислено і строго. Тут — перейшовши молодий самум — Собі поставлю келію убогу, Щільник пахучий для останніх дум. (Максим Рильський)
Розгорнути