chrome firefox opera safari iexplorer

Ефективна тривалість робочого дня

02 липня 2014 о 10:59
vlasnasprava.pp.ua

Питання тривалості робочого часу цікавить практично кожного офісного співробітника і абсолютно всіх керівників. Про те, скільки часу потрібно проводити на роботі з користю для своїх обов’язків і без шкоди для здоров’я, написано і сказано чимало.

Час від часу навіть проводяться експерименти, покликані показати, чи йде на користь скорочення робочого часу в тому чи іншому форматі.

Суть проблеми

40-годинний робочий тиждень, звичний для вітчизняних працівників, в зарубіжних країнах поступово скорочується. Це викликано низкою причин, однією з яких є прагнення до підвищення продуктивності персоналу. Справа в тому, що більшість співробітників не можуть напружено працювати протягом усього робочого дня тривалістю в 8 годин або давати однакову результативність праці з понеділка по п’ятницю. Саме тому менеджмент підприємств все частіше приходить до того, що звична схема роботи не зовсім актуальна в нинішніх економічних умовах.

Правильність і раціональність такого підходу підтверджують опитування. Так, за даними дослідження в Україні на кінець минулого року, лише 18,9 % працівників ефективні протягом усього робочого дня. Велика частина опитаних — 31,8 % і 30,9 % мають хороші показники продуктивності тільки протягом 5–6 і 3–4 годин роботи відповідно.

На загальнодержавному рівні життєздатність 6-годинного робочого дня випробовувалася на території Фінляндії. Робота йшла у дві зміни, і результати були позитивними. Але варто зауважити, що після припинення державного фінансування цього проекту роботодавці порахували, що отримані від скороченого робочого дня переваги недостатні для постійного введення подібної практики і підвищеної годинної ставки. У підсумку, все повернулося до колишніх засад.

Точки зору

Всі прихильники переходу на 6-годинний робочий день умовно діляться на три групи. Перші виступають за вивільнення більшої кількості вільного часу для співробітників, які за рахунок відпочинку демонструватимуть більш продуктивну роботу.

Прихильники другої теорії вважають, що модернізація графіка сприятливо позначиться на працівниках інтелектуальної сфери. Оскільки продуктивно трудитися виходить тільки протягом 5–6 годин протягом дня.

Третя теорія спирається на медицину і більшою мірою виступає за те, щоб скасувати стандартний початок робочого дня або пересунути його за рахунок скорочення кількості годин, необхідних для проведення в офісі.

На користь 6-годинного робочого дня також говорить статистика. За останні дванадцять років переважна більшість країн з високим рівнем життя послідовно знижує тривалість робочого дня при збереженні і навіть збільшенні результатів праці. Водночас, у країнах, де найбільш поширеною залишається 8-годинна схема роботи, причиною «переробітку», на думку фахівців, є застарілий стереотип. Сформовану думку про те, що результативність безпосередньо залежить від часу, проведеного офісі, заважає підійти до питання про тривалість робочого дня з іншого боку.

Приручіть час: підвищуйте ефективність роботи

Для підвищення ефективності роботи експерти радять:

1. Беручись за виконання завдання, спробуйте актуалізувати його в своїх очах, а саме — встановити час виконання. Існує думка, що для швидкого вирішення поставлених завдань, необхідні deadline і нагорода.

2. Намагайтеся розділяти свій робочий день на рівні інтервали тривалістю 90 хвилин. Встановлено, що мозок може працювати продуктивно протягом 1,5 годин, після чого йому необхідний відпочинок. Орієнтація на 6 — або 8-годинний робочий день буде менш ефективною, ніж розбивка загального часу на рівні проміжки. Плюс до всього, це дозволить забезпечити виконання відразу декількох завдань протягом дня.

3. Не забувайте про відпочинок і оптимізуйте його так, щоб дозвілля залишалося дозвіллям.

4. Обмежте себе від повідомлень. Адже електронна пошта та повідомлення в соцмережах і мобільних телефонах забирають багато корисного часу. Щоб заощадити години роботи, можна спробувати на невеликий термін відключити всі елементи, що відволікають.

22 жовтня

Інші дати
Народився Віктор Протопопов
(1880, с. Юрки, Полтавська область - 1957) – видатний український психіатр та фізіолог, засновник патофізіологічного напряму в психіатрії. Разробив оригінальні методи¬ки дослідження вищої нервової діяльності, описав «Синдром Протопопова» (Тріада Протопопова) - комплекс симптомів при маніакально-депресивному психозі.
Розгорнути
Народився Іван Бунін
(1870, м. Воронеж, Росія – 1953) – російський поет, письменник українського походження, Нобелівський лауреат. Багато років жив та творив в Україні (Харків, Полтава, Одеса, Київ). Автор статті «Пам’яті Т. Г. Шевченка», творчістю якого захоплювався, перекладів Шевченкових віршів «Закувала зозуленька» та «Заповіт», а також низки віршів Б.Грінченка.
Великий і багатий край, краса його нив і степів, хуторів і сіл, Дніпра й Києва, народ сильний і ніжний, у кожній дрібниці побуту свого красивий і охайний…» (Іван Бунін про Україну)
Розгорнути

Майбутні події Дивитися всі