chrome firefox opera safari iexplorer

На Прикарпатті через «реставрацію» майже знищена церква-пам’ятка архітектури XVII століття

30 жовтня 2014 о 18:00
kolomyya.org

Церкву Святого Миколи в селі Кліщівна Рогатинського району на Івано-Франківщині сім років тому розібрали вщент для того, аби реставрувати. Від старовинної церкви ХVІІ століття нині є лише фундамент, залишки стін, купа дощок та хрест. Держава обіцяла відновити храм, а в результаті нищаться його залишки.

Реставрувати церкву почали у 2007 і обіцяли закінчити роботи за два роки. Та вже пішов сьомий, а храму і в помині немає. За цей час встигли залити лише фундамент і звести коробку першого ярусу. Нині ж дерев’яні бруси без даху і без жодного захисного укриття псуються від вітру, снігу і дощів. А от на продовження робіт не вистачило грошей. За словами сільського голови, матеріали на стіни є, люди і самі б готові зробити, тільки дозвіл на проведення ремонтних робіт не дає влада.

Перший транш грошей, які виділила держава, освоїли за день — пам’ятку національного реєстру розібрали вщент. Так того вимагали правила реставрації, запевняли чиновники. «Є такий метод реставрації, так зване протезування. Що це означає? Церкву розбирають повністю, елементи, які втратили свою несучість, будуть виготовлені точно такими ж», — пояснює Петро Лисаківський, начальник державного науково-реставраційного управління Івано-Франківської обласної архітектури.

Церква святого Миколи у с. Кліщівні занесена до пам’яток Національного реєстру і має легендарну історію. За переказами, вона збудована в 1572 році. В історичних документах згадується, що стара Кліщівнянська святиня згоріла. Згодом її відбудували і берегли як зіницю ока – відкривали лише на великі свята. Вона пережила війну і навіть радянські атеїстичні часи. У 70-х роках люди її вночі самотужки перекрили, хоч сільський голова заплатив за це посадою.

Нинішні дії чиновників селяни називають вандалізмом. У місцевих до старовинної церкви Святого Миколая особливе ставлення. Кажуть, храм був візиткою села. Тому люди нині обурюються. «Дивіться, розібрали і таке тепер стоїть на посміховисько? Хіба так можна робити із домом Божим? То ж гріх», — каже місцевий мешканець пан Микола. Люди хоч і мають новий храм, все одно часто моляться біля руїн старого. Благо, що вдалось зберегти старовинний іконостас, який забрали до нової церкви.

Тим часом фахівці з реставраційних робіт стверджують, ще трохи і про церкву Святого Миколая у Кліщівні можна буде забути. Адже конструкції стоять надворі, перепади температур та погодні умови зруйнують святиню.

Аби роботи закінчити, необхідно два з половиною мільйони гривень, а щоб бодай врятувати її — трохи більше чотирьохсот тисяч гривень. Наразі держава мовчить. Віднедавна закон дозволив відновлювати пам’ятки державного значення за спонсорські кошти. Проте і меценатів на кліщівнянську реліквію поки немає.

Джерело: РІСУ
Розділи: Новини культури

18 жовтня

Інші дати
Народився Віктор Аверін
(1885, с. Чепіль, Харківська область – 1955) – український зоолог, громадський діяч. Опублікував близько 340 праць з ентомології, орнітології, мисливствознавства, рибництва, і охорони природи. Один із перших організаторів справи захисту рослин в УРСР і підготовки кадрів у цій галузі.
Розгорнути
Народився Володимир Різниченко
(1870, с. Велентієве, Чернігівська область – 1932) – український геолог, художник-карикатурист, поет. У своїх дослідженнях грунтовно висвітлив стратиграфію та тектоніку Середнього Придніпров’я («Природа Канівських дислокацій», «До питання про час і умови утворення укр. лесу», «Про четвертинні рухи земної кори в районі сер. Дніпра»). Ініціатор заснування Канівського музею-заповідника «Могила Т.Шевченка».
Розгорнути
Народилася Євгенія Ярошинська
(1868, с. Чуньків, Чернівецька область – 1904) – українська письменниця, етнограф, фольклорист, громадський діяч. Видала зібрані нею на Буковині «Народні пісні з-над Днітра».
Розгорнути

Майбутні події Дивитися всі