chrome firefox opera safari iexplorer

Чого чекати українським науковцям

29 листопада 2015 о 16:33
hvylya-novyn.com

26 листопада Верховна рада України ухвалила закон «Про наукову та науково-технічну діяльність». Сам закон сформували на основі проекту, який підготували в Міністерстві освіти і науки, але значною мірою доповнили його трьома альтернативними законопроектами, а також пропозиціями від наукової спільноти. Які зміни він привнесе та чи стане українська наука розвиватись краще?

1. Одна з суттєвих змін – у тому, як формуватимуть державну політику в сфері науки і прийматимуть рішення, які з нею пов’язані. Так, планується створити Національну раду з питань розвитку науки та технологій. Це буде платформа для взаємодії наукової спільноти, яку представлятимуть експерти з Академій наук і вищих навчальних закладів, а також представників виконавчої влади – реального сектору економіки, «адміністраторів від науки». Подібна схема успішно функціонує у деяких країнах Європи, зокрема у Німеччині.

2. Національна рада надаватиме рекомендації Кабінету міністрів у питаннях розвитку науки. Наприклад, як формувати державну політику та визначити пріоритети у сферах науки, інтегрувати у світовий простір, створити незалежну експертизу, пропонувати розподіл фінансування між базовим і конкурсним, розробити пропозиції створення механізмів, як комерціолізувати результати наукових досліджень, моніторити стан науки в Україні.

3. Кого ж і як обиратимуть до Національної ради? Комітет має реалізовувати наукове лідерство, бути авторитетним і незалежним, збалансовано представляючи всю наукову спільноту. Тому його членами не можуть бути керівники наукових установ, організацій і вищих навчальних закладів. Також вони мають виконувати свої обов’язки на громадських засадах. У законі передбачили регулярне оновлення складу – це дозволить запобігти конфлікту інтересів у членів комітету.

4. Відібрати перший склад Наукового комітету має Ідентифікаційний комітет. До нього входять вітчизняні та зарубіжні вчені, які мають вагомі наукові здобутки, репутацію та довіру у науковому середовищі. Пропозиції щодо їх кандидатур надають українські та зарубіжні наукові установи, громадські наукові організації, наукові фонди, міжнародні та національні ради з питань науки. Знову-таки, члени Ідентифікаційного комітету не можуть бути керівниками українських наукових організацій, наукових установ, вищих навчальних закладів.

5. У новому законі, як і в діючому, зберігається норма про обсяги фінансування на науку не менше 1,7% від ВВП. Це плюс. Хоча треба зазначити, що ця норма не була виконана жодного разу за всю історію незалежності, навіть навпаки – постійно зменшується. У 2015 році вона сягнула рекордних 0,23%.

6. У законі закріпили норми щодо збільшення частки грантового фінансування у структурі державного фінансування науки. При цьому зазначається, що збільшення об’єму грантового фінансування не може відбуватися за рахунок зменшення базового фінансування наукових установ, наукових організацій та наукових досліджень у вищих навчальних закладах.

7. Новацією закону є створення Національного фонду досліджень для конкурсного фінансування як фундаментальних, так і прикладних досліджень. Пріоритетні напрямки фінансової підтримки визначатиме Національна рада. Організовувати конкретні програми та проводити експертизи проектів, залучати для цього незалежних експертів, в тому числі закордонних, та оцінювати їх буде Наукова рада фонду. Фонд зможе оперувати як державними коштами, які надійдуть на конкурсні програми, так і коштами нерезидентів України, виділеними закордонними фондами, організаціями, меценатами.

8. Новий закон також відкриває значно ширші перспективи для автономії наукових установ та їх фінансової самостійності. Зокрема, надаючи їм право входити до складу об'єднань юридичних осіб із збереженням статусу юридичної особи та фінансової самостійності, щоб виконати свої статутні завдання, створити наглядові ради із залученням іноземних вчених та приймати остаточне рішення щодо присудження наукового ступеня, яке має акредитовану спеціалізовану вчену раду.

9. Крім наукових ліцеїв, щодо яких має бути здійснено реформу по наданню їм більшої автономності, система наукової освіти передбачає також створення системи позашкільної, дистанційної освіти та мережі освіти протягом життя – на базі наукових ліцеїв чи в рамках окремих установ.

10. Згідно з законом, держава створює умови для залучення учнівської молоді до наукової і науково-технічної діяльності через систему спеціалізованих загальноосвітніх і позашкільних навчальних закладів, зокрема, наукових ліцеїв і наукових ліцеїв-інтернатів, Малу академію наук тощо. Пропозиції щодо стратегії розвитку, процедур реалізації та форм підтримки діяльності, спрямованої на залучення учнівської молоді до наукової і науково-технічної діяльності, розроблятиме Національна рада з питань розвитку науки та технологій.

Джерело: твоє місто
Розділи: Новини освіти

22 липня

Інші дати
Народився Милиця Симашкевич
(1900, м.Кам’янець-Подільський – 1976), український художник театру і кіно («Коліївщина», «Наталка Полтавка», «Багата наречена», «Кармелюк», «Вершники», «Кубанці», «Майська ніч».  
«Художник повинен бути в своїх творах дзеркалом громади, але дзеркалом високої ціни, в котрому б одбивалась жизнь правдива, добре спорядкована й згрупована, освічена вищою ідеєю.» (Іван Нечуй-Левицький).
Розгорнути

Майбутні події Дивитися всі