chrome firefox opera safari iexplorer

На горі Піп Іван відновлюють найвищу в Україні обсерваторію

07 липня 2016 о 15:44
firtka.if.ua

Міжнародний проект з відновлення обсерваторії реалізовує спільно Прикарпатський національний університет і Варшавський університет за підтримки Міністерства культури і національної спадщини Республіки Польща.

Про це пише Фіртка із ппосиланням на Верховинську РДА.

Це відбудовується найвищий високогірний науковий об’єкт України – астрономічно-метеорологічна обсерваторія, говорить ректор Прикарпатського національного університету Ігор Цепенда.

За його словами, роботи виконуються в стислі терміни, адже висока гірська місцевість відображається на важких погодних умовах. Практично, тільки літні місяці можна використовувати для ремонтних робіт приміщення.

Планується, що протягом поточного і наступного року треба зробити такі роботи в обсерваторії: облаштувати водопровід, очистити об’єкт для подальших реставраційних робіт, утеплити його, провести електропроводку, гідроізоляцію, встановити огорожу, рекламні та інформаційні стенди з правил поведінки відвідувачів на горі Піп Іван, громовідвід та інше.

Довідково

2028 метрів над рівнем моря – саме на цій висоті розташована найвища будівля в Україні. Це колишня астрономічно-метеорологічна обсерваторія, що має 43 кімнати.

На горі Піп-Іван, у Карпатах, мало не століття височіє без перебільшення унікальна споруда, яку ще в народі називають “Білий Слон”. Через налипання мокрого снігу на будівлю, утворюється монументальна скульптура слона.

naszwybir.pl

 naszwybir.pl

Ініціювали створення обсерваторії польські військові, а саме – Ліга протиповітряної оборони Польщі в особі генерала Леона Бербецького. А він в свою чергу запропонував Варшавському університету облаштувати там астрономічний відділ, оскільки стара Варшавська обсерваторія вже не підходила для спостережень. У 1936 році почали будувати нову. Місце під будівництво вибирав сам генерал.

“Обсерваторія розташована у важкодоступному місці. При будівництві було поставлене завдання, створити таку споруду, яка б уособлювала велич Речі Посполитої. Цей об’єкт був на кордоні і, як на мене, мав не лише наукову, а й розвідницьку місію,” – розповідає голова Львівського астрономічного товариства Любов Янків. Паралельно з астрономічними дослідженнями науковців, військові проводили метеорологічні спостереження для потреб авіації.

Будували обсерваторію місцеві українські селяни у надзвичайно складних природних умовах з каменя-пісковика, якого було вдосталь у цій місцевості. На гору камінь підвозили кіньми, а іноді – й на власних плечах. Нелегко було і з іншими потрібними для будівництва матеріалами, а також астрономічним обладнанням. Їх від залізниці на саму гору (а це близько 70 кілометрів) транспортували теж вручну.

Закінчилось будівництво у 1938 році. Однак дослідження та спостереження тут проводили недовго. Після початку Другої світової війни, поляки обладнання вивезли і об’єкт перейшов у власність радянських окупантів. А вже у 1944 році Академія наук УРСР визнала обсерваторію зруйнованою. Титанічна праця, вкладені кошти та наукові поривання надовго залишились історією.

naszwybir.pl

 naszwybir.pl

Знову цікавитися “Білим Слоном” почали зі здобуттям Україною незалежності. Але суттєві роботи з відновлення розпочались лише у 2007 році. За проект взялись тоді і польські науковці (З газети «Наш вибір»).

18 листопада

Інші дати
Народився Кость Левицький
(1859, м.Тисмениця, Івано-Франківська область - 1941) - український державний діяч, адвокат, публіцист. Один з найвизначніших політичних діячів Галичини кінця 19 століття – першої половини 20 ст., керівник уряду ЗУНР (1918). Автор історичних праць «Історія політичної думки галицьких українців 1848-1914», «Історія визвольних змагань галицьких українців в часи світової війни 1914—1918 рр.», «Великий зрив».
“Ми свідомі цього обов’язку, який прийняли серед граду куль і незвичайно важливих обставин. Вступаючи в уряд, уважаємо за відповідне зазначити, що стоїмо на демократичнім принципі. Ми вийшли з народу і для народу буде присвячена наша праця” (Кость Левицький)
Розгорнути
Народився Павло Сохань
(18 листопада 1926, Новоіванівка, Сумщина – 14 червня 2013, Київ) — український історик-славіст, джерелознавець, археограф, член-кореспондент Національної академії наук України (1985), заслужений діяч науки і техніки України, лауреат Державної премії УРСР у галузі науки і техніки (1980). Автор понад 400 праць у галузі всесвітньої історії, археографії та джерелознавства. Головний редактор «Українського археографічного щорічника» та «Наукових записок Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України», член редколегій низки вітчизняних наукових періодичних видань та наукової ради «Українського історичного журналу».
Розгорнути

Майбутні події Дивитися всі