chrome firefox opera safari iexplorer

1 червня – 115 років від дня народження української співачки Зої Гайдай

01 червня 2017 о 10:01

Зоя Михайлівна Гайдай народилася у м. Тамбов (Російська імперія) 1 червня 1902 р., в родині відомого хорового диригента і фольклориста Михайла Петровича Гайдая.

Дитинство і юність майбутньої співачки пов’язані з Житомиром, куди сім’я переїхала, коли дівчинці виповнилося шість років. До речі, Зоя ще в ранньому дитинстві вирішила, що стане відомою співачкою. У гостинній оселі Гайдаїв бували знані в краї літератори, живописці, музиканти. Серед них – викладач музичного училища Віктор Косенко, у майбутньому – один із найвідоміших українських композиторів. Саме Віктор Степанович розгледів у Зої неабиякий співочий талант.

З.Гайдай навчалася в гімназії, згодом – у Житомирському музичному училищі. Під час навчання вже була популярною: виступала в концертах, записувалася на радіо. Близько двох років співала в організованій батьком хоровій капелі Волинської губнаросвіти. Вступила до Київського музично-драматичного інституту ім. М. Лисенка (закінчила 1927 р.). Майже одразу по завершенні навчання була запрошена до Київської опери.

У 1928-55 рр. — солістка Київського (у 1930-34 рр. – Харківського) театрів опери та балету.

В роки німецько-радянської війни разом із чоловіком, оперним тенором Миколою Платоновим (Слуцьким), та іншими артистами Київської опери, перебувала в евакуації — в Уфі та Іркутську. Брала участь у створенні фронтових бригад артистів, виступила в понад 500 шефських концертів для бійців Південного та Південно-західного фронтів, моряків Тихоокеанського флоту.

По війні Зоя Михайлівна з чоловіком повернулися до Києва. На її очах столиця поволі відбудовувалась, але родинне життя співачки руйнувалося. Розлучення було тривалим і болісним, остаточно шлюб розпався близько 1950 р. Микола Платонов переїхав до Росії, працював у Калініні, в місцевій філармонії, там і познайомився з майбутньою дружиною – співачкою Л.Борисовою. Зоя залишилася сама у великій квартирі на вулиці Пушкінській.

Цілковито віддавала себе творчості: окрім участі в оперних виставах, багато концертувала як камерна співачка – виконувала твори українських та зарубіжних композиторів, народні пісні. Побувала з гастролями в багатьох містах тодішнього СРСР, а також у США, Канаді, Китаї та інших країнах.

Колоратурне сопрано Зої Гайдай, що лунало зі сцени Київської опери, зачаровувало поціновувачів чудовим тембром та широким діапазоном. Наталка («Наталка Полтавка» М. Лисенка), Оксана («Запорожець за Дунаєм» С. Гулака-Артемовського) та інші сольні партії — а загалом понад 50 сценічних образів у її виконанні — незмінно викликали хвилі оплесків.

Зоя Михайлівна була однією з найосвіченіших українських жінок того часу. Працюючи над новою партією, вона вивчала відповідні історичні та етнографічні матеріали, експериментувала, відмовляючись від усталених стереотипів.

1955 р. завершила сценічну кар’єру. Присвятила себе викладацькій роботі у Київській консерваторії (нині Національна музична академія ім.П.Чайковського). З 1963 р. — професор. Серед її вихованців – народна артистка України Людмила Божко; солістка Київської опери Ганна Колесник-Ратушна.

Народна артистка СРСР та УРСР, лауреатка надпрестижної тоді Сталінської премії, Зоя Гайдай, за спогадами сучасників, була милою, товариською і простою у спілкуванні людиною.

А ще вона була сильною і гідно зустріла страшний діагноз. Мало не до останніх днів самотужки кермувала своєю білою «Побєдою», з вікна якої одного з останніх своїх днів запросила друзів, ніби жартома, на власний похорон

Зоя Гайдай померла 21 квітня 1965 р. в Києві. Похована на Байковому цвинтарі. На її честь названо одну з київських вулиць. На будинку №20 по вул. Пушкінській, де співачка мешкала у 1938—1965 рр., встановлено меморіальну дошку.

Підготувала Олена Бондаренко

17 жовтня

Інші дати
17 жовтня відзначають:
  • Міжнародний день боротьби за ліквідацію злиднів
Розгорнути
Народився Володимир Жаботинський
(1880, м. Одеса – 1940) – єврейський письменник і публіцист, ідеолог та один з лідерів сіоністського руху.
Розгорнути
Народився Яків Головацький
(1814, с. Чепелі, Львівська область – 1888), український лінгвіст, етнограф, фольклорист, поет, священик і педагог. Співзасновник об»єднання «Руська трійця», співавтор збірника «Русалка Дністровая». Найважливіша праця «Народні пісні Галицької і Угорської Русі. кн. 1-4.»
Солоденька рідна мово, Як би-м тя рад вчути! Із глубини серця свого Рад би-м піснь добути. Проспіваю співаночки, Де-но які знаю, Як би-м учув голосочок Із рідного краю. (Яків Головацький)
Розгорнути