chrome firefox opera safari iexplorer

У Дніпрі біля Черкас з’явилися прісноводні медузи

05 липня 2017 о 10:06
provce.ck.ua

Черкаський рибалка знайшов у Дніпрі медузу. Як з’ясувалося, такі цікаві й незвичні для Славутича «жителі» зустрічаються не лише у дніпровській воді біля обласного центру, а й у селах неподалік — у Черкаському та Чигиринському районах, пише Україна молода.

Як розповідають у соціальних мережах черкащани, прісноводні медузи схожі на морських, але дуже маленькі, їх розмір — як 5 копійок.

За словами черкаських іхтіологів, у Дніпрі тепер живуть не лише медузи, а й краби. І переселяються вони сюди за допомогою іноземних кораблів, подорожуючи на їхньому днищі.

Загалом, наголошують іхтіологи, у головній річці України тепер мешкає чимало екзотичних жителів.

Тільки нових риб тут в останні кілька років з’явилося 18 видів, серед яких — бички, оселедці, тюлька, котрі мігрують з Азовського та Чорного морів угору по Дніпру.

Є тепер у дніпровських водах і такі небезпечні риби, як піраньї та сонячні окуні з Північної Америки, яких люди повипускали зі своїх акваріумів. Ця хижа дрібнота дуже плодюча і ненажерлива. Вона виживає з водойм усіх сусідів.

До речі, минулої неділі світ відзначав міжнародний день Дніпра. Стурбовані станом головної водної артерії України екологи провели у Черкасах своє зібрання, на якому йшлося про екологічні проблеми річки та інших водоймів області.

«Забруднення річок та погіршення їх гідрологічного стану відбувається через недостатню роботу комунальних підприємств: потребують реконструкції очисні споруди та каналізаційні мережі. Гостро стоїть проблема з побутовими відходами, вилученням і утилізацією пестицидів. Часто відсутні підприєм­ства, що можуть не лише вивезти ці залишки, а й знищити їх. Тож варто змінювати екологічне законодавство та комплексно вирішувати це питання», — зазначила начальник управління екології та природних ресурсів Черкаської облдержадміністрації Олена Звягінцева.

За словами завідувача гідрохімічної лабораторії вод та ґрунтів Черкаського регіонального управління водних ресурсів Тетяни Петренко, загальна кількість скинутих у водойми Черкащини забруднених стічних вод у 2016 році збільшилася у півтора раза — з 5,9 млн. до 7,3 млн. кубометрів.

І основними джерелами забруднення водних об’єктів залишаються очисні споруди та каналізаційні мережі виробничих управлінь житлово-комунального господарства.

Деякі райони забруднюють води через те, що очисні споруди працюють неефективно і потребують реконструкції.

Це Чигиринський, Кам’янський, Смілянський, Тальнівський, Уманський, Христинівський, Чорнобаївський, Золотоніський водоканали.

А в окремих районах Шевченкового краю ці споруди взагалі відсутні — це Городищенський, Драбівський, Жашківський та Шполянський райони.

Учасники засідання, ініціатором якого стала Всеукраїнська екологічна ліга, зазначили, що для поліпшення стану навколишнього середовища області та запобігання його деградації необхідно здійснити комплексні заходи — створити науково-експертну раду при ОДА з представників профільних наукових установ i громадських природоохоронних організацій, розробити Програму інформування та просвіти населення, сприяти реалізації громадських ініціатив та проектів екологічного спрямування, забезпечити збереження та розширення територій природно-заповідного фонду та екологічної мережі, актуалізувати перелік складів із непридатними пестицидами та забруднених отрутохімікатами ділянок, організувати пункти роздільного збирання відходів і обов’язково паспортизувати сміттєзвалища.

Розділи: Довкілля

22 вересня

Інші дати
Народився Олександр Потебня
(1835 – 1891), український мовознавець, філософ, фольклорист, етнограф, літературознавець, педагог, громадський діяч. Основоположник т. з. психологічного напряму в слов’янському мовознавстві. Автор праць із загального мовознавства, фонетики, наголосу, граматики, семантики, етимології, діалектології, теорії словесності, фольклору, етнографії, досліджень про походження мови, взаємозв’язок мови та мислення тощо.
«Ідея національності здатна сприяти людському поступові, якщо вона стверджує взаємоповагу права народів на самостійне існування та розвиток; коли ж через цю ідею стверджують зверхність однієї спільноти над іншою, то вона набуває реакційного смислу» (О.Потебня).
Розгорнути

Майбутні події Дивитися всі