chrome firefox opera safari iexplorer

14 березня 1891 року народився Амвросій Бучма

14 березня 2018 о 10:17
ukrkino.com.ua

Великий український актор  народився у Львові, в родині залізничного сторожа-стрілочника і пралі. У подружжя було дев’ятеро дітей, однак вижило тільки двійко – Авмросій (Бронек) та його старша сестра Ольга.

Батько був суворим, виховував сина «залізною рукою». Сподівався, що колись хлопець вивчиться, матиме добру роботу і допомагатиме сім’ї. Тож коли Бронек блискуче закінчив чотирикласну школу, віддав його  до  єдиної у Львові української гімназії. Хлопець навчався на відмінно, чим вельми тішив татуся. Але малювання майстерних карикатур на вчителів призвело до лиха: малого Бучму виключили з гімназії з «вовчим квитком», тобто без права поновлення.(За іншою версією – тому що прогулявся карнизом третього поверху).

Батько страшенно образився на сина, не говорив до нього понад рік.  Якось Максиміліан захворів  на запалення легень – уже сьоме, виявилося — останнє. Покликав до себе сина, сказав, що пробачає. Хлопець від переживань на якусь мить заснув у батькових обіймах, а коли прокинувся, той був уже неживий.  Для Бронека це була страшна, невиліковна травма…

1905р. з допомогою сестри Авмросій вступив на службу до Львівського театру товариства «Руська Бесіда». Виявив неабиякі здібності до танцю і співів, чудово імпровізував, самотужки навчився грати на скрипці, невдовзі став одним з провідних акторів.  Працюючи до 1912р. в театрі, на все подальше життя затоваришував з Лесем Курбасом.     

1914—1917р.р., під час Першої світової, перебував у  австрійській армії, в чині унтер-офіцера. Брав участь у облозі Перемишля, був поранений, ледве не помер від холери. Нібито дав ляпаса старшому офіцерові, за що на війні передбачався розстріл. Але майстерно симулював божевілля, медкомісія повірила, тож вояка скерували до штрафбату.  Потрапив до  російського  полону, разом з іншими каторжниками працював на Турксибі.  В паровозному тендері втік до України. Львів’яни порекомендували  талановитого земляка до театру М.Садовського.  Водночас навчався у Київському музично-драматичному інституті імені М.Лисенка. 1919р.  вирушив з театром Садовського на Захід, але в Стрию залишив театр.

Створив «Новий львівський театр» у Дрогобичі, гастролював з ним Наддніпрянщиною. 1920р., разом з Гнатом Юрою та Семеном Семдором, на базі «Нового львівського театру» створив у Вінниці  театр ім. І. Франка: той самий, нині — Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка, що від 1926р.  працює в Києві.  

Влітку 1920р. А.Бучма  створив театр-студію ім. І.Франка і рушив з трупою Дніпром  до Херсона. Тут акторів спіткав голод, захворіла  дружина Бучми,  і театр розпався. 

Тим часом Лесь  Курбас організував художнє  об'єднання «Березіль». Бучма стає провідним актором театру Курбаса (у  1922—1926 та 1930—1936 роках). Саме тут зажив слави великого українського артиста, тут виконує свої найвідоміші ролі: Пузиря у «Хазяїні» І.Карпенка-Карого, Лейби в «Гайдамаках» за Т.Шевченком, Задорожного в «Украденому щасті» І. Франка, Блазня у «Макбеті» В. Шекспіра…

1926р. на Одеській кінофабриці зіграв першу свою роль у кіно. Й це була роль Тараса Шевченка у однойменній стрічці. 

 1933р. театр «Березіль» був знищений. Курбаса невловзі заарештували, а потім розстрілялии разом з багатьма українськими митцями  в урочищі Сандар-Мох.

А.Бучма, В.Бжеська (друга дружина актора), Н.Ужвій та інші відомі «березольці»  вийшли на сцену театру ім.Франка.  Тут Бучма працював упродовж 20 років – до кінця життя.

Під час Другої світової війни театр І.Франка на чолі зі своїм головним режисером А.Бучмою  перебував в евакуації, не раз виїздив на фронт. 

Повернувшись до Києва, працював у театрі й художнім керівником  Київської кіностудії художніх фільмів. Викладав у Київському інституті театрального мистецтва ім. І.Карпенка-Карого. Писав статті з питань українського театрального мистецтва. 

А.М.Бучма помер 6 січня 1957р.   

Його ім’ям  названі вулиці в Києві, Львові, Вінниці, Одесі, Харкові.  На території Одеської кіностудії Бучмі встановлено пам'ятник. 

На його творчості й нині вчаться майбутні режисери. сценаристи, актори.

А ще про Амвросія Бучму переповідають різні цікаві історії. Наприклад, що він, за власними словами, чотири рази починав знову бути актором: у дитинстві, в «Руській бесіді», театрі «Березіль» та «театрі соцреалізму» ім.І.Франка.

До речі, якось під час зарубіжних гастролей у Бучми нібито запитали, що таке соцреалізм, і той іронічно відповів: «Бачили, як я граю? Ото він і є!»

Колись у молодого Бучми поцікавилися, що йому ближче – трагедія чи комедія. Через 40 років він зізнався, що так і не відає, як відповісти на це питання. Адже він був блискучим актором і трагедійного, і комедійного жанрів. Про це свідчать 32 його ролі в кіно й понад 300 — в театрі. 

Олена Бондаренко

Громадський рух Миколи Томенка «Рідна країна»

18 серпня

Інші дати
Василь Бородай 
1917–український скульптор, майстер станкової і монументальної скульптури. Лауреат багатьох премій. Роботи: меморіальний комплекс «Український державний музей історії Великої Вітчизняної війни 1941–1945 рр.», пам’ятник Лесі Українці в Маріїнському парку (Київ), пам’ятник Т. Шевченку (Нью-Йорк, США) та ін.
Розгорнути
18 серпня відзначають:
  • Всесвітній день бездомних тварин.
Розгорнути
Народився Олександр Кониський
(1836, с.Переходівка, Чернігівська область – 1900) - український перекладач, письменник, видавець, педагог, громадський діяч. Автор слів пісні «Молитва за Україну».
Боже великий, єдиний, Нам Україну храни, Волі і світу промінням Ти її осіни (Олександр Кониський)
Розгорнути