chrome firefox opera safari iexplorer

Сьогодні полетіти в космос українцям дорого і нереально

12 квітня 2011 о 09:58

Минуло вже півстоліття відтоді, як людство виконало свою найзаповітнішу мрію: переборовши земне тяжіння й вийшовши за межі атмосфери, воно відкрило для себе звабливий космос... 12 квітня 1961 року з космодрому Байконур уперше у світі стартував космічний корабель з пілотом-космонавтом Юрієм Гагаріним на борту. З того часу в космосі, за різними підрахунками, побувало від 300 до 500 осіб. Нині вже реальністю стали тури у світ зірок.

У 1997-му в космос полетів перший і поки що єдиний у незалежній державі космонавт Леонід Каденюк. Але, за словами директора Державного космічного агентства України Юрія Алексєєва, «цілком реально, що вже через кілька років хтось із наших співвітчизників теж побуває в космосі. Та тільки раніше від 2014 року на це особливо сподіватися не варто».

За словами Алексєєва, можливість відправлення українських космонавтів на міжнародну космічну станцію обговорюється. Розглядаються два варіанти. Перший, короткостроковий: космонавт прилетить, побуде днів 10—12 і повернеться. Другий варіант — повноцінна робота у складі екіпажу Міжнародної космічної станції.

Перевага, на думку керівника космічної галузі країни, віддається другому варіанту. Але тут є нюанс: до 2013 року всі екіпажі для міжнародних космічних станцій укомплектовані, а експерименти розписані. Щоправда, є можливість «вплинути» на чергу. «Сьогодні є три «учасники польотів»: Роскосмос, НАСА і Європейське космічне агентство. Вони визначають склади екіпажів, і в кожного з них є свої «квоти». Наразі ведуться переговори про можливість включення українського космонавта до складу російської квоти». Але це тільки переговори. Та й, крім того, одного бажання полетіти вивчати космос мало. Є й фінансовий бік. Так, за те, щоб український космонавт усе-таки став частиною екіпажу, доведеться викласти 150 млн. доларів США.

Тим часом, запевняє пан Алексєєв, потенціал України як космічної держави — дуже великий. І якби його підтримували ще й фінансово — наші успіхи в цій «неземній» справі були б значні.

«Цьогоріч має відновити роботу унікальний проект «Морський старт». У травні—червні повинен відбутися пуск за програмою «Дніпро», планується запуск супутника «Січ-2», — перелічує найближчі плани Ю. Алексєєв. Також завдяки сприянню нинішньої влади нібито знайдеться фінансування для унікального українсько-бразильського проекту «Циклон-4». Він, нагадаємо, передбачає створення нового космічного носія «Циклон-4» і будівництво наземного стартового комплексу на космодромі в Бразилії.

А от про створення вітчизняного центру з підготовки космонавтів не йдеться, принаймні поки що. «У світі є тільки два таких центри. Бо це дуже-дуже дорого».

Між тим, космос останнім часом став доступнішим простому, щоправда, дуже багатому смертному. З 2001 року в туристичному польоті в космосі побувало сім чоловік (один з них двічі літав до зірок). Задоволення це, м’яко кажучи, не з дешевих — від 20 до 40 млн. доларів США.

 

28 січня

Інші дати
Семен Брауде
(28 січня 1911, Полтава — 30 червня 2003, Харків) — український радіофізик і радіоастроном. Академік АН УРСР (з 1958), доктор технічних наук, професор. Засновник радіоокеанографії та декаметрової радіоастрономії.
Розгорнути
Народився Володимир Високович
(1854, м. Гайсин Вінницька область - 1912), паталогоанатом, бактеріолог та епідеміолог. Вважається основоположником харківської школи бактеріологів.
Розгорнути
Народився Василь Масютин
(1884, м. Рига, Латвія - 1955) - український художник, скульптор, майстер гравюри, представник символізму. Автор гравюр "В Буковині", "Маніфестація" та ін. Оформлення літературних творів Гоголя, Блока тощо. Пам"ятник Глінці у Берліні.
Розгорнути
Народився Юлій Мейтус
(1903, м. Єлисаветград, нині м. Кіровоград, - 1997) - український композитор єврейського походження. Автор 17 опер ("Гайдамаки", "Украдене щастя", "Ярослав Мудрий" та ін.), близько 300 романсів на слова Лесі Українки, Івана Франка, Тараса Шевченка, Андрія Малишка, Павла Тичини та ін.
Розгорнути