chrome firefox opera safari iexplorer

У Києві буде більше російськомовних садків і шкіл

01 квітня 2011 о 02:01

У Києві з нового навчального року планують збільшити кількість російськомовних шкіл і російськомовних садків. Як пише «Багнет», про це під час фінального етапу першої Всеукраїнської олімпіади з російської мови та літератури заявила начальник Головного управління освіти і науки КМДА Віра Горюнова.

За її словами, це пов`язано з тим, що в Києві зростає кількість батьків, які бажають, щоб їхні діти навчалися російською мовою.

«Будуть відкриватися і дитячі садки російськомовні, і школи російськомовні, бо в місті збільшується кількість бізнесу, і представників інших країн, які не знають української мови. Для них ми відкриваємо в першу чергу. Ну і для всіх, хто бажає навчатися російською мовою», — пояснила В.Горюнова.

Також вона підкреслила, що це не буде відбуватися за рахунок скорочення кількості україномовних навчальних закладів. Формувати російськомовні школи і дитячі сади будуть у відповідності з поданими заявками. Так, при україномовних дитячих садах будуть відкривати російськомовні групи.

«Якщо набирається група батьків, які хочуть проводити навчання російською мовою, відкривається група в дитячому садку. Це не означає, що ми одні будемо закривати, інші відкривати », — зазначила В.Горюнова.

На даний момент в Києві немає жодного російськомовного дитячого садка. І всього 8 шкіл (7 тисяч дітей), які проводять навчання російською мовою, зазначила начальник Головного управління освіти і науки КМДА.

За відкриття російськомовних дитячих садків також активно виступає депутат від фракції Партії регіонів Вадим Колесніченко. Він повідомив, що має намір за підтримки меценатів відкривати в столиці російськомовні дошкільні заклади. Але в КМДА зазначають, що поки істотного попиту на такі навчальні заклади немає.

27 січня

Інші дати
Олекса Тихий
(27 січня 1927, хутір Їжівка, Краматорівський район, Артемівська округа — 5 травня 1984, тюремна лікарня м. Пермі) український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи. Виступав на захист української мови. Помер в ув'язненні.
Розгорнути
Народився Павло Чубинський
(1839, м.Бориспіль Київська область – 1884) – український етнограф, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України.
Душу й тіло ми положим За свою свободу, І покажем, що ми, браття, Козацького роду! Гей-гей, браття милі, Нумо братися за діло! Гей-гей пора вставати, Пора волю добувати!
Розгорнути
Народився Архип Куїнджі
(1842, м.Маріуполь - 1910) – український та російський живописець-пейзажист грецького походження, педагог. Автор картин «Українська ніч», «Дніпро вранці», «Ніч на Дніпрі».
Розгорнути
Народився Павло Тичина
(1891, с. Піски Чернігівська область – 1967) – український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч.
«Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух, - Лиш Соняшні Клярнети. У танці я, ритмічний рух, В безсмертнім всі планети. Я був – не я. Лиш мрія, сон. Навколо дзвонні звуки, І пітьми творчої хітон, І благовісні руки». (Павло Тичина)
Розгорнути
Народився Іван Гончар
(27.01.1911 – 18.06.1993) – видатний громадський та культурний діяч, скульптор, живописець, графік, народознавець, колекціонер. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1960), Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1989), Народний художник України (1991). Один з ініціаторів створення Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, а також Музею народної архітектури та побуту України; засновник відомого в Україні й за кордоном громадського музею, який від 1960-х років став осередком українського національного відродження.
«Багато погроз і попереджень довелося почути мені від невігласів, які зневажали мою творчість, які забували про те, що без коренів немає дерева, а без дерева плодів …Я давно поставив собі за мету жити і творити для народу. Якщо вкласти всю душу в свою працю, то потім тобі це якось повернеться». (Іван Гончар)
Розгорнути