chrome firefox opera safari iexplorer

Біля древньої Пересопниці знайшли дві унікальні іконки ХІІ століття

05 серпня 2011 о 11:32

Поблизу колишньої столиці удільного князівства Пересопниці, що на Рівненщині, археологи знайшли дві натільні іконки ХІІ століття.

Як передає кореспондент УНІАН, іконки знайшли у районі спорудження фрагменту давньоруського городища в Пересопниці.

Іконки невеликі, їх носили як хрестики. На одній із них зображено Святого Георгія, на іншій — Богородицю Одигітрію. Іконка Божої Матері з Ісусом-немовлям вкрита позолотою. На думку фахівців, ці знахідки – унікальні. Як вважає науковий співробітник ДП «Волинські старожитності» Михайло ВАШЕТА, технологія виготовлення цих ікон була дорогою справою, тому, найімовірніше, оберіг належав заможній людині.

В інтерв’ю Рівненській обласній державній телерадіокомпанії заступник голови облдержадміністрації Олексій ГУБАНОВ повідомив, що унікальні знахідки стануть частиною експозиції у музеї, що створюється.

Кілька тижнів тому у районі спорудження фрагменту городища було також виявлено залишки середньовічних поховань, які, на думку фахівців, належать до давньоруського періоду української державності.

Як уже повідомлялося, нині у селі Пересопниця, що неподалік Рівного, йде спорудження фрагментів давньоруського городища, а також культурного центру, де буде музей української Першокниги – Пересопницького Євангелія, та постійно діючий археологічний центр.

Відзначення 450-річчя Пересопницького Євангелія — цієї унікальної пам’ятки української культури, заплановане на 29 серпня 2011 року. За повідомленням Рівненської облдержадміністрації, на святкування ювілею буде запрошено президентів п’ятьох православних країн Європи.

22 вересня

Інші дати
Народився Олександр Потебня
(1835 – 1891), український мовознавець, філософ, фольклорист, етнограф, літературознавець, педагог, громадський діяч. Основоположник т. з. психологічного напряму в слов’янському мовознавстві. Автор праць із загального мовознавства, фонетики, наголосу, граматики, семантики, етимології, діалектології, теорії словесності, фольклору, етнографії, досліджень про походження мови, взаємозв’язок мови та мислення тощо.
«Ідея національності здатна сприяти людському поступові, якщо вона стверджує взаємоповагу права народів на самостійне існування та розвиток; коли ж через цю ідею стверджують зверхність однієї спільноти над іншою, то вона набуває реакційного смислу» (О.Потебня).
Розгорнути