chrome firefox opera safari iexplorer

Концерт «Океану Ельзи» в столиці пройшов з аншлагом

07 жовтня 2011 о 14:43

Для шанувальників українського Океану Ельзи, майже 4 тисяч місць виявилося замало — аби вмістити усіх охочих організаторам концерту довелося збільшити їхню кількість ще на кілька сотень.

Ще за годину до початку виступу — на сцені останні приготування. Рок-музиканти разом з оркестром проводять генеральну репетицію. Лідер гурту Святослав Вакарчук помітно нервує, зізнається, навіть більше, ніж кілька днів тому, коли гурт грав таку ж програму у московському Кремлі.

«Просто в Києві — це вдома. З точки зору самого залу, мабуть цей зал нам ближчий, хоч ми в принципі не дуже любимо ці такі сидячі , я їх називаю — зали для з’їздів. Але тут ми виступали багато разів, а в Кремлі ми виступали вперше, не знали чого чекати. Але, з другого боку відповідальність завжди велика в тому місті, в якому ти живеш», — зізнається музикант Святослав Вакарчук.

«Ми відразу знали, що це буде за музика, музика „Океану Ельзи“ — на слуху, тому вивчати спеціально це не потрібно було. Ми розуміємо, цю музику, ми відчуваємо її, ми, в сенсі звуку, складаємо єдине ціле зараз з групою», — каже диригент симфонічного оркестру Євген Воронко.

У програмі — найкращі хіти за усю історію гурту — «Віддам», «Холодно», «Друг». Виконали і українську народну «Ой чий то кінь стоїть», а композицію «Вулиця» — присвятили пам’яті засновника компанії «Apple» Стіва Джобса. Шанувальники зізнаються — концертів «Океанів» не пропускають, адже саме тут отримують шалену позитивну енергетику.

«Ми взагалі намагаємося жодного концерту „Океану Ельзи“ не пропускати. Пам’ятаю, ми навіть ходили в Палац спорту на концерт „Дольче віта“, коли я лежала в лікарні поруч і я просто втекла з лікарні, я була тоді вагітна, на концерт і повернулась до лікарні», — ділиться телеведуча Марічка Падалко.

2-годинний виступ музикантів минув на одному диханні — тричі гурт викликали на «біс», багатотисячним хором співали пісні, від компліментів не втримався навіть голова КМДА — Олександ Попов, що з великим букетом дякував зі сцени музикантам.

Другий, додатковий концерт «Океану Ельзи» з симфонічним оркестром у п’ятницю, потому — таку ж програму музиканти презентують у Мінську.

27 січня

Інші дати
Олекса Тихий
(27 січня 1927, хутір Їжівка, Краматорівський район, Артемівська округа — 5 травня 1984, тюремна лікарня м. Пермі) український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи. Виступав на захист української мови. Помер в ув'язненні.
Розгорнути
Народився Павло Чубинський
(1839, м.Бориспіль Київська область – 1884) – український етнограф, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України.
Душу й тіло ми положим За свою свободу, І покажем, що ми, браття, Козацького роду! Гей-гей, браття милі, Нумо братися за діло! Гей-гей пора вставати, Пора волю добувати!
Розгорнути
Народився Архип Куїнджі
(1842, м.Маріуполь - 1910) – український та російський живописець-пейзажист грецького походження, педагог. Автор картин «Українська ніч», «Дніпро вранці», «Ніч на Дніпрі».
Розгорнути
Народився Павло Тичина
(1891, с. Піски Чернігівська область – 1967) – український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч.
«Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух, - Лиш Соняшні Клярнети. У танці я, ритмічний рух, В безсмертнім всі планети. Я був – не я. Лиш мрія, сон. Навколо дзвонні звуки, І пітьми творчої хітон, І благовісні руки». (Павло Тичина)
Розгорнути
Народився Іван Гончар
(27.01.1911 – 18.06.1993) – видатний громадський та культурний діяч, скульптор, живописець, графік, народознавець, колекціонер. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1960), Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1989), Народний художник України (1991). Один з ініціаторів створення Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, а також Музею народної архітектури та побуту України; засновник відомого в Україні й за кордоном громадського музею, який від 1960-х років став осередком українського національного відродження.
«Багато погроз і попереджень довелося почути мені від невігласів, які зневажали мою творчість, які забували про те, що без коренів немає дерева, а без дерева плодів …Я давно поставив собі за мету жити і творити для народу. Якщо вкласти всю душу в свою працю, то потім тобі це якось повернеться». (Іван Гончар)
Розгорнути