28 листопада починається Різдвяний піст. Він триває 40 днів – до Навечір’я Різдва Христового включно, тому називається ще Чотиридесятницею.
Християни почали поститися перед Різдвом Христовим ще з четвертого століття нашої ери. Спочатку піст тривав в одних християн сім днів, в інших — трохи більше. Однак на соборі у 1166 році було вирішено всім поститися сорок днів.
За словами Льва Великого, Різдвяний піст є жертва Богові за зібрані плоди.
«Як Господь помилувати нас плодами землі, — пише святитель, — так і ми під час цього посту повинні бути щедрі до бідних».
Різдвяний піст встановлений для того, щоб до дня Різдва Христового віруючі очистили себе покаянням, молитвою і постом, і з чистим серцем, душею і тілом могли благоговійно зустріти появу у світ Сина Божого і щоб, окрім звичайних дарів і жертв, принесли Йому чисте серце і бажання слідувати Його вченню.
Як харчуватися у Різдвяний піст
Церква вчить, що під час посту треба утримуватися від м'яса, сиру, коров'ячого масла, молока, яєць, а іноді і від риби.
У понеділок, середу і п’ятницю – сухоїження (навіть без олії). У вівторок і четвер можна споживати олію. У суботу і неділю дозволено також рибу, але після 2 січня рибу заборонено навіть у суботу й неділю.
Під час Введення в храм Пресвятої Богородиці (4 грудня), а також храмових свят теж дозволено рибу, навіть у середу і п’ятницю.
Якщо з поважних причин (вік, хвороба, вагітність, далека дорога, тяжка праця і таке інше) людина не може постувати, то має звернутися до свого духівника, який визначить послаблення.
Постуючи тілесно, водночас варто постити і духовно. Справжній піст пов'язаний з молитвою, покаянням, з утриманням від пристрастей і пороків, викоріненням злих справ, прощенням образ, з утриманням від подружнього життя, з виключенням розважальних і видовищних заходів, перегляду телевізора. Без молитви і покаяння піст стає всього лише дієтою.
Цей піст ще називають Пилипівським або Пилипівкою, тому що напередодні – 27 листопада — церква відзначає день преподобного апостола Пилипа. Порівняно з Великоднім постом, цей – менш суворий і, можна сказати, більш радісний.
Адже під час Різдвяного посту християни готуються не до хресної дороги та розп’яття Ісуса Христа, а до його приходу в світ. І, по-друге, на період Пилипівського посту припадає чимало свят, які українці традиційно відзначають веселими забавами: Катерини, Андрія, Миколая…
Колись у народі говорили, що «На Пилипівці ще люди ситі». Цей час без м'яса й молока прожити було легше, бо саме тоді розпочинали запаси свіжозаквашених і солених овочів: капусти, буряків, огірків; споживали багато різних видів олії: конопляної, лляної, соняшникової, рижієвої, макової, а також макухи з неї.
З макухи й смаженого насіння робили пісне молоко і вурду (урду). Для цього терте конопляне насіння або подрібнену макуху заливали окропом, добре розмішували й варили доти, доки на поверхні води не з'являлася жовта піна. Її знімали друшляком і використовували, як приправу або начинку для пирогів чи вареників.
Піст вводив обмеження не тільки на їжу, а й на одяг, крім цього, суворо обумовлювались правила поведінки. Так, дівчатам у піст заборонялося носити сережки й стрічки, жінкам — одягати сорочки з червоною вишивкою.
Хто не встиг до 28 листопада вступити в шлюб, то, як казали у народі, потрібно було молитися Богу та чекати «нових м'ясниць».
Також у народі Пилипівський піст вважали часом зимової праці: лущення кукурудзи, пошиття кожухів, валянок, чобіт, скубання вовни й пір’я, прядіння льону і конопель, ткацького ремесла.
У дохристиянські часи перед Різдвом Божича теж існував Великий піст, що вважався часом суму за «помираючим Сонцем».
А ніч в уяві людей завжди була пов’язана з нечистю: відьмами, вовкулаками та іншою злою силою. Щоб захиститися від нечистої сили і залишити все погане у старому році, люди протягом грудня займалися різною ворожбою.
Щодо погоди, то підмічали: якщо на Пилипа буде іній — на гарний врожай вівса в наступному році.
Якщо є можливість, то бажано протягом посту щодня бувати у храмі, хоча б на короткий час — для того, щоб помолитися і попросити у Бога допомоги у проходженні цього духовного і тілесного подвигу. Необхідно також щонеділі бути зранку на Божественній літургії і протягом посту обов’язково прийняти таїнства Сповіді і Причастя.
Підготувала Аліна Астахова, «Рідна країна»
