chrome firefox opera safari iexplorer

Київрада продала частину Музичного театру на Подолі

02 грудня 2011 о 00:06

Частину приміщення Київського муніципального академічного театру опери і балету для дітей та юнацтва на вул. Межигірська, 2 площею 706, 1 кв. м віддали під приватизацію приватній структурі ТОВ «Центр дозвілля «РА».

Депутати проігнорували те, що відповідний проект рішення не погодила комісія Київради з питань культури та туризму.

«До проекту рішення додавався витяг з протоколу засідання комісії Київради з питань культури, в якому чітко зазначалось, що комісія проти приватизації згаданого приміщення. Виходячи з результатів голосування, думка і висновки нашої комісії були проігноровані», — повідомив голова профільної комісії Олександр Бригинець.

Він зазначає, що кожен депутат мав можливість ознайомитись із думкою комісії, але не врахував її при голосуванні.

Нагадаємо, що за проект рішення Київради «Про внесення змін до рішення Київради від 31.03.2011 „Про Програму приватизації комунального майна територіальної громади міста Києва“ проголосувала більшість депутатського корпусу: 80 депутатів Київради. Проти передачі під приватизацію приміщення театру проголосували лише депутати фракції „БЮТ-Батьківщина“ у Київраді та фракції „УДАР Віталія Кличка“.

О.Бригинець нагадав, що Музичний театр для дітей та юнацтва працює в надзвичайно обмеженому просторі: не має приміщень для розташування декорацій, костюмів та інших облаштунків, гримувальних кімнат та кімнат для проведення педагогічної роботи.

Причиною цьому є те, що свого часу частина підвальних приміщень театру, була здана в оренду приватній структурі. Після закінчення строку оренди (29.12.2009) винаймачі не звільнили площі театру — навіть всупереч рішення суду – і увесь цей час намагались приватизувати орендовані колись приміщення.

22 вересня

Інші дати
Народився Олександр Потебня
(1835 – 1891), український мовознавець, філософ, фольклорист, етнограф, літературознавець, педагог, громадський діяч. Основоположник т. з. психологічного напряму в слов’янському мовознавстві. Автор праць із загального мовознавства, фонетики, наголосу, граматики, семантики, етимології, діалектології, теорії словесності, фольклору, етнографії, досліджень про походження мови, взаємозв’язок мови та мислення тощо.
«Ідея національності здатна сприяти людському поступові, якщо вона стверджує взаємоповагу права народів на самостійне існування та розвиток; коли ж через цю ідею стверджують зверхність однієї спільноти над іншою, то вона набуває реакційного смислу» (О.Потебня).
Розгорнути