chrome firefox opera safari iexplorer

У Закарпаття з'явився власний туристичний символ

21 грудня 2011 о 10:20

Новий знак, як можливий бренд області, можна використовувати для рекламування Закарпаття за його межами.

Про це на прес-конференції в Ужгородському прес-клубі розповів Павло Чучка, голова комісії по міжнародних зв’язках і туризму Ужгородської міської ради.

Знак представляє собою стилізоване зображення едельвейсу – найбільш знаної квітки, що асоціюється саме із Закарпаттям. На зображенні у квітки п’ять пелюсток, розфарбованих у кольори добрих сусідів: Угорщини, Словаччини, Польщі, Румунії та України. В центрі розміщено герб Закарпаття, а оточують композицію зірочки, які символізують Європейський Союз.

Павло Чучка розповів, що область уже давно потребує впізнаваного символу, і час від часу роблять спроби створити такий знак, однак жоден, на жаль, не став популярним. Згадуючи про історію створення цього зображення Павло Чучка відзначив, що головна ідея належала невідомому автору, який схематично зобразив подібний малюнок на фестивалі «Пора Було фест». Цей малюнок побачив секретар Ужгородської міської ради Віктор Щадей. До створення також долучився Іван Небесник, який і втілив задум у графіці.

Федір Шандор, завідувач кафедри туризму УжНУ відзначив, що цей знак можна використовувати не лише як бренд нашої області, а й як своєрідний знак якості. Зокрема позначати ним заклади, які пропонують гостям справді автентичний закарпатський продукт. Адже не секрет, що прагнучи побачити щось колоритне і цікаве, туристи часто почуваються трохи ошуканими, адже велика кількість ресторанів, кафе, готелів та інших закладів пропонують лише стандартні речі, які можна знайти в будь-якому куточку світу.

Вже виготовлено два види значків, які можуть стати хорошим сувеніром для туристів. Також віддруковано календар на 2012 рік, де також використано нову символіку.

27 січня

Інші дати
Олекса Тихий
(27 січня 1927, хутір Їжівка, Краматорівський район, Артемівська округа — 5 травня 1984, тюремна лікарня м. Пермі) український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи. Виступав на захист української мови. Помер в ув'язненні.
Розгорнути
Народився Павло Чубинський
(1839, м.Бориспіль Київська область – 1884) – український етнограф, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України.
Душу й тіло ми положим За свою свободу, І покажем, що ми, браття, Козацького роду! Гей-гей, браття милі, Нумо братися за діло! Гей-гей пора вставати, Пора волю добувати!
Розгорнути
Народився Архип Куїнджі
(1842, м.Маріуполь - 1910) – український та російський живописець-пейзажист грецького походження, педагог. Автор картин «Українська ніч», «Дніпро вранці», «Ніч на Дніпрі».
Розгорнути
Народився Павло Тичина
(1891, с. Піски Чернігівська область – 1967) – український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч.
«Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух, - Лиш Соняшні Клярнети. У танці я, ритмічний рух, В безсмертнім всі планети. Я був – не я. Лиш мрія, сон. Навколо дзвонні звуки, І пітьми творчої хітон, І благовісні руки». (Павло Тичина)
Розгорнути
Народився Іван Гончар
(27.01.1911 – 18.06.1993) – видатний громадський та культурний діяч, скульптор, живописець, графік, народознавець, колекціонер. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1960), Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1989), Народний художник України (1991). Один з ініціаторів створення Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, а також Музею народної архітектури та побуту України; засновник відомого в Україні й за кордоном громадського музею, який від 1960-х років став осередком українського національного відродження.
«Багато погроз і попереджень довелося почути мені від невігласів, які зневажали мою творчість, які забували про те, що без коренів немає дерева, а без дерева плодів …Я давно поставив собі за мету жити і творити для народу. Якщо вкласти всю душу в свою працю, то потім тобі це якось повернеться». (Іван Гончар)
Розгорнути