chrome firefox opera safari iexplorer

До дня народження Шолом-Алейхема у Києві презентовано перший том його творів

02 березня 2012 о 16:44

До дня народження видатного єврейського письменника Шолом-Алейхема (Соломона Рабиновича), який народився у м. Переяслав-Хмельницький Київської області 153-роки тому, у столиці презентовано перший том його творів.

Це унікальне зібрання, яке складатиметься з 4-х томів, підготував Єврейський фонд України спільно з музеєм Шолом-Алейхема у Києві та видавництвом «Адеф-Україна».

До речі, життя і творчість цього класика світової літератури було тісно пов’язане зі столицею України, адже саме в Києві Шолом-Алейхем жив з 1897 по 1905 роки.

«Сьогодні ми презентуємо видання, яке унікальне у своєму роді. Ми розглядаємо це як важливу подію в історії України, як своєрідний пам'ятник великій літературі та великій мові ідиш, якою жили та творили не одне покоління євреїв», – зазначив під час презентації голова правління Єврейського фонду України (ЄФУ) Аркадій Монастирський

Видання творів Шолом-Алейхема готувалося понад рік, а його унікальність полягає в тому, що до чотиритомника вперше увійшли тексти письменника мовою ідиш, видані ще за його життя.

Окрім того, є й переклади цих творів російською мовою, тож з ними зможуть ознайомитися усі бажаючі, а не лише знавці єврейської мови.

У першому томі можна знайти романи «Стемпеню» і «Йоселе-Соловей», а також цикл коротких новел-листів «Менахем-Мендл».

Аркадій Монастирський зауважив, що ЄФУ доклав чимало зусиль для того, щоб ім'я Шолома-Алейхема знало сучасне покоління не лише в Україні, а й у всьому світі. Для цього було видано відеокаталог фільмів за мотивами творів Шолом-Алейхема мовою ідиш.

У свою чергу, за підтримки Міністерства культури України щорічно проводиться театральний фестиваль «Блукаючі зірки», а на сценах українських театрів завжди з незмінним успіхом йдуть вистави за творами Шолом-Алейхема.

До речі, народний артист України Богдан Ступка, вже понад 20 років незмінно виходить на сцену в образі знаменитого Тев’є – молочника у спектаклі «Тев’є Тевель». На думку голови правління ЄФУ, який, саме цей спектакль узагальнює все краще, що було поставлено Київським Національним драматичним театром ім. Івана Франка.

Майя Заховайко, «Рідна країна»

27 січня

Інші дати
Олекса Тихий
(27 січня 1927, хутір Їжівка, Краматорівський район, Артемівська округа — 5 травня 1984, тюремна лікарня м. Пермі) український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи. Виступав на захист української мови. Помер в ув'язненні.
Розгорнути
Народився Павло Чубинський
(1839, м.Бориспіль Київська область – 1884) – український етнограф, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України.
Душу й тіло ми положим За свою свободу, І покажем, що ми, браття, Козацького роду! Гей-гей, браття милі, Нумо братися за діло! Гей-гей пора вставати, Пора волю добувати!
Розгорнути
Народився Архип Куїнджі
(1842, м.Маріуполь - 1910) – український та російський живописець-пейзажист грецького походження, педагог. Автор картин «Українська ніч», «Дніпро вранці», «Ніч на Дніпрі».
Розгорнути
Народився Павло Тичина
(1891, с. Піски Чернігівська область – 1967) – український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч.
«Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух, - Лиш Соняшні Клярнети. У танці я, ритмічний рух, В безсмертнім всі планети. Я був – не я. Лиш мрія, сон. Навколо дзвонні звуки, І пітьми творчої хітон, І благовісні руки». (Павло Тичина)
Розгорнути
Народився Іван Гончар
(27.01.1911 – 18.06.1993) – видатний громадський та культурний діяч, скульптор, живописець, графік, народознавець, колекціонер. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1960), Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1989), Народний художник України (1991). Один з ініціаторів створення Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, а також Музею народної архітектури та побуту України; засновник відомого в Україні й за кордоном громадського музею, який від 1960-х років став осередком українського національного відродження.
«Багато погроз і попереджень довелося почути мені від невігласів, які зневажали мою творчість, які забували про те, що без коренів немає дерева, а без дерева плодів …Я давно поставив собі за мету жити і творити для народу. Якщо вкласти всю душу в свою працю, то потім тобі це якось повернеться». (Іван Гончар)
Розгорнути