chrome firefox opera safari iexplorer

У Львові створили першу українську інтерактивну абетку

28 серпня 2012 о 16:45

У Львові розробили першу українську інтерактивну мобільну абетку для дітей 2-5 років, яка буде безкоштовно розповсюджуватися. 

Гра-абетка доступна для планшетів, смартфонів та персональних комп’ютерів, а також вона підходить для дітей та батьків з вадами слуху. Масштабна презентація «Мишеняткової абетки» відбудеться на 19-му Форумі видавців у Львові.

Ініціатор створення інтерактивної абетки Олеся Дячишин розповіла, що ідея створення гри виникла, коли в її сім’ї народився молодший син. Він самостійно вивчив англійські літери за допомогою абетки з пісеньками на батьківському іРаd, натомість український інтерактивний алфавіт для малюка знайти не вдалося. Відтак, зі слів Олесі Дячишин, вона вирішила створити його сама.

«У мене виникло запитання – чому наші діти досі, як 100 років тому, вчать українські літери з кубиків? Ретельно відбирались ілюстрації. Ми зіткнулися зі складністю, оскільки маленьким дітям треба показати зображення тих предметів, які вони зможуть взяти в руки чи торкнутися. Ми намагались оминати гострих, шкідливих предметів, таких як ніж , голка, пістолет. Хоча в абетці є слово «ножиці», адже діти в трьохрічному віці в дитсадках уже починають ліпити аплікації. Є «шабля», це пов’язано з нашою історією, козацтвом», – розповіла Олеся Дячишин.

Загалом над створенням інтерактивної абетки працювала команда з 20 людей. «Гра отримала схвальний відгук від фахівців інституту післядипломної освіти – вона придатна для навчальної мети і не шкодить дітям», – додала Олеся Дячишин.

Музичне оформлення «Мишеняткової абетки» безкоштовно створив композитор Володимир Якимець, вокаліст і художній керівник «Піккардійської терції». Озвучила абетку акторка львівського театру «І люди, і ляльки» Надія Крат.

Мишеня, що є головним героєм абетки, вирішили назвати на честь миші з відомої української казки про півника і двох мишенят – Круть. Аніматор та 3D-моделлер Дмитро Доскоч розповідає, що складність створення такого образу полягає в тому, що окрім того, аби бути цікавим, весели, кумедним, трішки бешкетливим, Круть має навчати дітей.

Бавитися в абетку можна на мобільних пристроях на платформах іOS (Apple) та Android, а також через веб-браузери на домашніх комп’ютерах. Зокрема, на сторінці «Мишеняткової абетки» у Facebook.

 

Джерело: Zaxid.net
Розділи: Новини культури

27 січня

Інші дати
Олекса Тихий
(27 січня 1927, хутір Їжівка, Краматорівський район, Артемівська округа — 5 травня 1984, тюремна лікарня м. Пермі) український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи. Виступав на захист української мови. Помер в ув'язненні.
Розгорнути
Народився Павло Чубинський
(1839, м.Бориспіль Київська область – 1884) – український етнограф, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України.
Душу й тіло ми положим За свою свободу, І покажем, що ми, браття, Козацького роду! Гей-гей, браття милі, Нумо братися за діло! Гей-гей пора вставати, Пора волю добувати!
Розгорнути
Народився Архип Куїнджі
(1842, м.Маріуполь - 1910) – український та російський живописець-пейзажист грецького походження, педагог. Автор картин «Українська ніч», «Дніпро вранці», «Ніч на Дніпрі».
Розгорнути
Народився Павло Тичина
(1891, с. Піски Чернігівська область – 1967) – український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч.
«Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух, - Лиш Соняшні Клярнети. У танці я, ритмічний рух, В безсмертнім всі планети. Я був – не я. Лиш мрія, сон. Навколо дзвонні звуки, І пітьми творчої хітон, І благовісні руки». (Павло Тичина)
Розгорнути
Народився Іван Гончар
(27.01.1911 – 18.06.1993) – видатний громадський та культурний діяч, скульптор, живописець, графік, народознавець, колекціонер. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1960), Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1989), Народний художник України (1991). Один з ініціаторів створення Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, а також Музею народної архітектури та побуту України; засновник відомого в Україні й за кордоном громадського музею, який від 1960-х років став осередком українського національного відродження.
«Багато погроз і попереджень довелося почути мені від невігласів, які зневажали мою творчість, які забували про те, що без коренів немає дерева, а без дерева плодів …Я давно поставив собі за мету жити і творити для народу. Якщо вкласти всю душу в свою працю, то потім тобі це якось повернеться». (Іван Гончар)
Розгорнути