chrome firefox opera safari iexplorer

У Львівській області помер найстаріший українець

13 листопада 2012 о 16:22

Найстарішого українця — 112-річного Петра Лизана — поховали 12 листопада в селищі Поморяни Золочівського району Львівської області.

Як повідомляє Gazeta.ua, у нього було четверо дітей, 10 онуків, 25 правнуків, троє праправнуків.

Лизан народився 12 травня 1900 року на хуторі Загора Золочівського району. Останні роки жив у старшої дочки в Тернопільській області. Пережив дві війни. Служив у Китаї. Звідти місяць і шість днів добирався самостійно в Україну. За радянської влади працював у колгоспі трактористом, ланковим. Переніс дві операції на сечовому міхурі — у 80 і 90 років. Почувався після них добре, до лікарів уже не звертався. Умів плести кошики з лози, їх купували люди з навколишніх сіл.

Діти й онуки кажуть, що дідусь пам'ятав всіх онуків і правнуків. Не сварився, не злився, завжди всім був задоволений. В їжі був неперебірливий, ніколи не курив, не пив, багато працював і молився. В останні два роки почував себе гірше, але допомагав — чистив буряки, кукурудзу.

Поховали Петра Лизана на місцевому кладовищі поряд з могилою дружини Ганни. Вона померла 21 рік тому.

27 липня

Інші дати
Володимир Воробйов
1876 – професор анатомії, член АН УРСР. Засновник школи функціональної динамічної анатомії. Створив у Харкові перший у світі «Музей становлення людини». Автор «Атласу анатомії людини» в 5 т.
Розгорнути
Володимир Маковський
1870 – український учений у галузі турбінобудування. Засновник вітчизняної наукової школи газотурбобудування.
Розгорнути
Народився Іван Гнатюк
(1929, с. Дзвинячі Тернопільської обл. - 2005) -  український поет. Автор збірок "Паговіння", "Калина", "Повнява", "Жага", "Життя", "Дорога", "Чорнозем", "Турбота" та ін.
Розгорнути
Народився Володимир Короленко
(1853, м.Житомир – 1921) — письменник, журналіст, публіцист і громадський діяч. Автор вторів «Сліпий музикант», «У поганому товаристві», «Сорочинська трагедія» та ін.
«Ні, не вихваляти треба терор, а застерігати від нього, звідки б він не виходив. І благо тій стороні, яка першою зуміє відокремитись від кривавого туману, й першою згадає, що мужність у відкритому бою може йти поряд із людяністю і великодушністю до переможеного… Історія нас розсудить…». (Володимир Короленко).
Розгорнути