chrome firefox opera safari iexplorer

У Музеї історії міста Києва покажуть «Спогади Київської Ялинки»

11 грудня 2012 о 10:22

17 грудня о 15:00 в Музеї історії міста Києва відбудеться відкриття виставки «Спогади Київської Ялинки».

Експозицію присвячено історії новорічної ялинки і традиціям святкування Нового року та Різдва у Києві, повідомляє сайт КМДА.

На виставці будуть представлені понад триста експонатів, серед яких – декілька ялинок різних епох: різдвяна красуня початку ХХ ст. зі старовинними іграшками, велика «ретроялинка» з іграшками 1950-60-х років та сучасна новорічна ялинка. Відвідувачів зустрінуть інтер’єрні новорічні куточки кінця ХІХ-початку ХХ ст. і 50-60-х років ХХ століття.

Також до уваги глядачів – колекція різдвяних та новорічних листівок початку ХХ ст., які на той час стали особливим видом мистецтва, витвором художньої мініатюри. Окремим блоком будуть представлені яскраві різдвяні листівки, виготовлені у Мюнхені у 1947-48 роках, а деякі з них були видані українськими художниками Василем Кричевським та Галиною Мазепою.

Виставка звичайно не обійдеться без різних розмірів Діда Мороза й Снігуроньки, виготовлених із пап’є-маше і вати, колекції ялинкових іграшок із фондів Музею та наданих киянами з власних колекцій.
Кожна ялинкова іграшка, за словами організаторів, – це історія країни в мініатюрі, це пам’ять про минуле, про далеке дитинство.

На відповідний елегійний настрій налаштують гостей чудові зимові пейзажі корифеїв українського живопису: Сергія Шишки, Миколи Глущенка, Людмили Морозової та Олекси Булавицького.

Виставка триватиме з 17 грудня 2012 року до 20 січня 2013 року в Музеї історії міста Києва за адресою: вул. Б. Хмельницького, 7.

22 вересня

Інші дати
Народився Олександр Потебня
(1835 – 1891), український мовознавець, філософ, фольклорист, етнограф, літературознавець, педагог, громадський діяч. Основоположник т. з. психологічного напряму в слов’янському мовознавстві. Автор праць із загального мовознавства, фонетики, наголосу, граматики, семантики, етимології, діалектології, теорії словесності, фольклору, етнографії, досліджень про походження мови, взаємозв’язок мови та мислення тощо.
«Ідея національності здатна сприяти людському поступові, якщо вона стверджує взаємоповагу права народів на самостійне існування та розвиток; коли ж через цю ідею стверджують зверхність однієї спільноти над іншою, то вона набуває реакційного смислу» (О.Потебня).
Розгорнути