chrome firefox opera safari iexplorer

У Києві з'явилося сім нових пам'яток природи

03 квітня 2013 о 13:15

Постійна комісія Київської міської ради з питань екологічної політики вирішила оголосити ботанічними пам’ятками природи місцевого значення сім прадавніх дерев. Про це поінформував голова постійної комісії Київської міської ради з питань екологічної політики, голова Партії Зелених України Денис Москаль, повідомили УНН у прес-службі політсили.

За словами Д.Москаля, екологічна комісія вирішила оголосити ботанічними пам’ятками природи місцевого значення 300-річний “Дуб ополченський”, 150-річний “Кипарисовик Сухіна”, 120-річнний “Каштан Іващенко”, а також три 150-річні ясени і 300-річний дуб, названі на честь автора проекту Лисогірського форту Едуарда Тотлебена.

“Ми продовжуємо оголошувати пам’ятками природи стародавні дерева, які не тільки мають надзвичайну природоохоронну та наукову цінність, а ще й пов’язані з важливими історичними подіями. Наприклад, „Дуб Тотлебена“, вік якого налічує три століття, розташований на території регіонального ландшафтного парку „Лиса гора“ і був свідком будівництва Лисогірського форту. Тому дерево і носить ім’я інженера-фортифікатора, автора проекту Лисогірського форту Едуарда Тотлебена”, — наголосив Д. Москаль.

Голова Партії Зелених України зауважив, що висота “Дуба Тотлебена” складає 30 м, а діаметр дерева на висоті 1,3 м від землі сягає 4,5 м.

“Безумовно, ці дерева потребують заповідання. За їх збереження будуть відповідати установи, на території яких ці дерева розташовані. А Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Києві має забезпечити оформлення охоронних зобов’язань щодо забезпечення режиму охорони і збереження природних пам’яток”, — зазначив Д. Москаль.

Депутат підкреслив, що на території пам’яток природи забороняється будь-яка діяльність, яка загрожує їх збереженню або призводить до зміни їх первісного стану. А підприємства, установи та організації, на землях яких розташовані пам’ятки природи, зобов’язані дотримуватись встановленого для них заповідного режиму.

Розділи: Довкілля

27 липня

Інші дати
Володимир Воробйов
1876 – професор анатомії, член АН УРСР. Засновник школи функціональної динамічної анатомії. Створив у Харкові перший у світі «Музей становлення людини». Автор «Атласу анатомії людини» в 5 т.
Розгорнути
Володимир Маковський
1870 – український учений у галузі турбінобудування. Засновник вітчизняної наукової школи газотурбобудування.
Розгорнути
Народився Іван Гнатюк
(1929, с. Дзвинячі Тернопільської обл. - 2005) -  український поет. Автор збірок "Паговіння", "Калина", "Повнява", "Жага", "Життя", "Дорога", "Чорнозем", "Турбота" та ін.
Розгорнути
Народився Володимир Короленко
(1853, м.Житомир – 1921) — письменник, журналіст, публіцист і громадський діяч. Автор вторів «Сліпий музикант», «У поганому товаристві», «Сорочинська трагедія» та ін.
«Ні, не вихваляти треба терор, а застерігати від нього, звідки б він не виходив. І благо тій стороні, яка першою зуміє відокремитись від кривавого туману, й першою згадає, що мужність у відкритому бою може йти поряд із людяністю і великодушністю до переможеного… Історія нас розсудить…». (Володимир Короленко).
Розгорнути