chrome firefox opera safari iexplorer

Поради водіям у спеку

12 липня 2013 о 11:17

Кермувальникам часто буває зле на дорозі. Вода від ДАІ У спеку працівники ДАІ пропонують водіям мінералку

На Кіровоградщині на жвавій трасі на очах в екіпажу ДАІ виїхав на зустрічну смугу, а потім з‘їхав у кювет легковик. Водію автомобіля стало погано, попри те, що інспектори намагалися реанімувати чоловіка, він помер у кареті «швидкої». Експертиза встановила, що у водія стався серцевий напад через спеку та зневоднення, — йдеться у сюжеті ТСН.19:30. А кілька днів тому зморений спекою водій «Москвича», не помітив світлофора, поїхав на червоне світло і протаранив маршрутку, у лікарні опинилися троє його пасажирів.

У ДАІ твердять, що третину аварій, які стаються влітку, спричиняє спека. Водії в задушливих салонах стають менш уважними. Найнебезпечнішими учасниками дорожнього руху є старі автомобілі без кондиціонерів. Медики переконують, що спека та зневоднення вкорочують віку, а тривала їзда в салоні, який інколи нагрівається до шістдесяти градусів, погано впливає на весь організм. Щоб підтримати організм у цих екстремальних умовах, слід якомога більше пити, причому не солодкої, а негазованої, ледь теплої води. Якщо своєї немає, то пляшку мінералки можна отримати на найближчому посту ДАІ, у спекотні дні її почали роздавати безкоштовно. Від такої уваги кермувальники ніяковіють і діляться своїм досвідом виживання в умовах екстремальних температур.

Водії кажуть, що у спеку іноді слід зупинятися, вмитися і далі спокійно їхати. Дехто роздягається до пояса і їде із відчиненими вікнами. Фахівці також радять усім подорожнім зупинятися щонайменше раз у чотири години і розминатись у затінку, це зніме напругу і примусить організм не акумулювати, а віддавати зайве тепло. Нагадаємо, що пекуче сонце погрожує попсувати здоров'я чверті українців.

Джерело: ТСН
Розділи: Суспільство

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути