chrome firefox opera safari iexplorer

Досліджують рукописний Коран, знайдений в Острозі

20 вересня 2013 о 13:30

У фондах Державного історико-культурного заповідника міста Острога зберігається арабський рукопис Корану. Він не лише належить до унікальної культурної спадщини так званих західних татар, які мешкали на теренах Литви, Польщі, Білорусі та України з ХІV сторіччя, а й був переписаний саме в Острозі, пише Голос України. 

До речі, татарська громада існувала тут уже у ХVІ сторіччі. Місцеві татари певний час були задіяні для надвірної охорони замку, а в подальшому користувалися значними привілеями, наданими польськими королями. Як свідчать архіви, мечеть в Острозі функціонувала ще на початку ХХ століття.

— Цей Коран переписав Мустафа Адамів, завершивши роботу 9 квітня 1804 року. Збережені всі 114 сур священної книги, а також частина молитви, яку читали наприкінці рецитації усього Корану, — розповідає кандидат історичних наук, старший викладач кафедри релігієзнавства Національного університету «Острозька академія» Михайло Якубович. — Крім арабського тексту, рукопис містить написи польською та українською мовами, виконані арабськими літерами. Вказано й місце написання — Острог. Завдяки цій та іншим особливостям пам’ятку можна віднести до так званих кетабів — рукописів західних татар.

Десятки примірників такого роду текстів збережено в Польщі, Білорусі та Литві, а ось для Західної України це справді велика рідкість. Західні татари зберігали давню традицію переписування священної книги ісламу аж до минулого століття.

24 жовтня

Інші дати
24 жовтня святкують:
  • День Організації Об’єднаних Націй (День ООН).
  • Всесвітній день інформації про розвиток.
Розгорнути
Народився Микола Біляшівський
(1867, м. Умань – 1926) – український археолог, етнограф, мистецтвознавець, музейний діяч. Один із засновників та дійсний член Української Академії Наук. В 1902-1923 роках - організатор і директор Київського міського художньо-промислового і наукового музею (тепер Національний художній музей України).
Розгорнути
День пам’яті Лук’яна Кобилиці
(1812, смт. Путила, Чернівецька область – 1851) – український громадсько-політичний діяч, керівник селянських повстань 40-х років 19 ст. на Путильщині (Буковині). Очолив виступи селян 22 громад, які рішуче відмовлялися відробляти панщину, самочинно переобрали сільську старшину, висунули вимоги відкриття українських шкіл, вільного користування лісами і пасовиськами. Як депутат австрійського парламенту виступив за надання політичної автономії Буковині і приєднання її до Галичини, вимагав скасування кріпацтва і передачу селянам землі без викупу.
Розгорнути

Новини Дивитися всі