chrome firefox opera safari iexplorer

У Києві ще одна скандальна забудова

12 вересня 2013 о 13:46

Будинок на розі вулиць Хрещатик та Б. Хмельницького (40/1), збудований у кінці ХІХ сторіччя, може стати історією.

Нові власники збираються його повністю перебудувати, знехтувавши не лише охоронним статусом, а й тим, що будівля знаходиться в єдиному вцілілому після війни кварталі на головній вулиці столиці.

Про це вчора журналістам під час прес-конференції розповів народний депутат ІІ-VІ скликань Володимир Стретович, пише Голос України.

Хрещатик 40/1 більше відомий корінним киянам як Центральний гастроном. За радянських часів це був один з небагатьох продуктових магазинів, що працював до 23-ї години. А краєзнавці вказують, що з цим будинком пов’язана значно цікавіша історія.

Висотка на Хрещатику

До революції тут розміщувався так званий «готель Кане» — дешеві мебльовані кімнати, які можна було винаймати не лише на кілька днів, а й на кілька років.

Особливої слави готель зажив завдяки його мешканцям. Зокрема, серед них були художник Михайло Врубель, гетьман Павло Скоропадський, драматурги Панас Саксаганський та Іван Карпенко-Карий, поет Максим Рильський.

Володимир Стретович вважає, що там непогано було б відновити готель з номерами Врубеля, Скоропадського, а не знищувати будівлю повністю. Водночас, схоже, саме це збираються зробити нові власники. «Новобудова матиме висоту 55 метрів, тоді як існуючим генеральним планом Києва в Центральному історичному ареалі заборонено будівництво споруд вище за 27 метрів», — обурюється пан Стретович.

Врятувати те, чого немає

Утім, сьогодні будинок не нагадує ані «готель Кане», ані сучасний хмарочос. Це, швидше за все, — непорозуміння на центральній вулиці (на знімку — на передньому плані).

Три верхні поверхи щільно затягнуті рекламним «простирадлом». На першому — за ятками «Морозиво», «Чікен бургер» та іншими, що вросли у будинок, навіть не видно стін.

Здогадатися, що ця споруда є хоч якоюсь цінністю, перехожому практично неможливо, і, вочевидь, якщо найближчим часом власники не візьмуться до ремонту, то не знадобиться навіть дискусія — будинок зруйнується сам.

Розділи: Суспільство

29 березня

Інші дати
Марія Вольвач
1841 – українська поетеса, письменниця, громадсько-культурна діячка.
Розгорнути
Народилася Марійка Підгірянка
1891 – Марійка Підгірянка (Марія Ленерт-Домбровська) – українська поетеса, педагог. Авторка збірки поезій «Відгуки душі», поеми «Мати-страдниця», книжок для дітей «Вертеп», «Святий Миколай на Підкарпатській Русі», «Малий Василько», «Кравчиня Маруся», «Юркова мандрівка», «Зайчик і Лисичка», байок, казок, пісень, загадок.
«Спіть, діточки, спіть, Віченька стуліть ! Дрібен дощик стукотить, Вікнам казку гомонить… Дрібен дощик пада там, А тут тихо, тепло нам. При матусі рідненькій, У світличці чистенькій. Спіть, діточки, спіть. Віченька стуліть» (Марійка Підгірянка)
Розгорнути