chrome firefox opera safari iexplorer

Учені вважають, що жертвами Голодомору стали 4,5 млн українців

21 листопада 2013 о 15:12

Втрати України за роки Голодомору в 1932—1934 роках склали близько 4,5 млн осіб. Про це повідомила експерт Інституту демографії та соціальних досліджень імені Михайла Птухи Національної академії наук України Наталія Левчук.

«Ми оцінюємо втрати України внаслідок голоду в 1932—1934 роках на рівні 4,5 мільйона осіб, з яких 3,9 млн — це втрати через надмірну смертність і 600 тисяч — це дефіцит народження», — заявила Левчук на прес — конференції, представляючи дані інтерактивного демографічного проекту «Атлас Голодомору», створений Інститутом спільно з Українським науковим інститутом Гарвардського університету за підтримки Фонду Катер українознавства в США.

За її словами, при створенні Атласу використовувалися дані перепису населення 1926, 1937 і 1939 років.

У результаті дослідження було встановлено, що від Голодомору найбільше постраждали сім областей України за територіальним поділом на квітень 1933 року. Зокрема, найбільші втрати понесли Київська та Харківська області (у кожній — понад 1 млн осіб), а також Вінницька, Дніпропетровська, Одеська, Чернігівська та Донецька області.

Експерт Українського наукового інституту Гарвардського університету Геннадій Побережний зазначив, що створення «Атласу Голодомору» триває. Крім карт, на яких відображені дані про втрати населення в Україні в 1932—1934 роках, на веб-сайті Атласу також розміщений архів фотографій того часу.

Матеріали Атласу представлені на декількох мовах, в тому числі українською.

Нагадаємо, з 18 листопада в Україні розпочався тиждень пам'яті жертв Голодомору. Цього року відзначають 80-і роковини Голодомору-геноциду 1932—1933 років в Україні. 

Згідно із даними опитування соціологічної групи «Рейтинг», 66% українців схиляють до думки, що Голодомор 1932-33 років був геноцидом.

Інтерфакс-Україна

Джерело: Тиждень
Розділи: Суспільство

14 вересня

Інші дати
Народився Сергій Пащенко
(1906, с. Лука Вінницької області, - 1963) - український графік. автор пейзажів, виконаних здебільшого в техніці ліногравюри й офорта. В серії гравюр "Київська сюїта" зафіксував довоєнний, зруйнований війною і відновлений Київ.
Зразки народної творчості... Матеріали народної творчості повинні бути основою при вивченні, навчанні і вихованні молодих художників.... Всі види мистецтва завжди і всюди тоді тільки були міцні, коли вони брали початок з джерел народної творчості. (Микола Жук)
Розгорнути
День святкування Церковного Новоліття
1 вересня за старим стилем іменується в церковному Уставі початком індикту, тобто нового року. «Індикт» - слово латинське, що означає - податок. Його збирали за наказом імператора в перший день вересня, коли завершувався збір врожаю. Свято церковного Нового року для багатьох християн часто минає непоміченим. Але саме перший день річного богослужбового кола займає в ньому особливе і знаменне місце. Служба стає урочистішою, на утрені співається Велике славословіє, а піснеспіви дня розкривають значення свята і його роль в духовному житті християн. Вершиною богослужіння у цей день, своєрідним вінцем, вважається читання Євангелія, яке розповідає про початок відкритого служіння Христа Спасителя після Його хрещення і спокуси від диявола.
Розгорнути

Новини Дивитися всі