chrome firefox opera safari iexplorer

Колись Михайлівський собор переховував від монголо-татар, тепер — від «Беркуту», — митрополит УПЦ КП

03 грудня 2013 о 12:10

Митрополит Львівський і Сокальський УПЦ КП Димитрій (Рудюк), колишній багаторічний настоятель Михайлівського монастиря, пишається вчинком ченців, які 30 листопада надали притулок активістам Євромайдану.

Про це йдеться у заяві владики Димитрія, пише РІСУ.

«Церква завжди засуджувала і ніколи не вважатиме допустимим застосування сили проти будь-кого і за будь-яких обставин, а особливо проти мирного населення. Це, перш за все, суперечить Христовому закону любові, а отже є неприйнятним у християнському суспільстві», — стверджує він.

«Разом із цим духовно радію за монахів Михайлівського Золотоверхого монастиря м. Києва, намісником якого я був протягом майже десяти років, з 2000 по 2009 роки, та пишаюсь їхнім вчинком як взірцем вияву справжньої мужності і любові стосовно своїх ближніх, звершенням діл тілесного і духовного милосердя, щодо безвинно переслідуваних учасників мітингу на Майдані Незалежності, які знайшли прихисток у стінах цієї святої обителі», — додав єрарх.

Митрополит Димитрій – історик за освітою, також нагадав, що колись Михайлівський монастир переховував людей під час монголо-татарської навали.

«Мені як історику пригадується, що востаннє люди переховувались у храмі під час татаро-монгольської навали і облоги Києва. Цим храмом була Десятинна церква. Але тоді Київ не встояв перед ордою Батия. Однак я переконаний, що сьогодні народ України встоїть і зуміє захистити своє право самостійно обирати курс розвитку своєї держави», — зазначив митрополит Львівський і Сокальський УПЦ КП Димитрій (Рудюк).

23 червня

Інші дати
Народився Михайло Матусовький
(1915, м. Луганськ – 1990) – радянський поет. Автор текстів пісень: «На безымянной высоте», «С чего начинается Родина», «Подмосковные вечера» та ін.
Розгорнути
Народилася Анна Ахматова (Горенко)
(1889, м.Одеса – 1966) - російська поетеса, літературознавець, перекладач.
«Эти очи — словно море, Волн сиянье голубых. И мое былое горе, Как пылинка, тонет в них. Эти очи — как криница. Перламутр блестит на дне, А надежда, как зарница, Сквозь ресницы блещет мне.» (Анна Ахматова, переклад вірша Івана Франка)
Розгорнути