chrome firefox opera safari iexplorer

Римо-католики 13 квітня святкують Пальмову неділю — Вхід Господній в Єрусалим

13 квітня 2014 о 09:22

13 квітня за Григоріанським календарем цьогоріч випадає початок Страсного тижня – Пальмова неділя. У вірмен це свято називається Цахказард – Пальмова неділя або Вхід Господній до Єрусалима.

Свято Входу Господнього в Єрусалим («Пальмова» неділя) відзначається за тиждень до Пасхи, в шосту неділю Великого Посту, пише РІСУ.

Свято символізує з одного боку визнання місії Ісуса Христа, а з іншого – прообраз входу Сина Людського в Рай.

Юдеї очікували, що Месія – Спаситель Ізраїлю – з'явиться на Великдень. В той час Юдея була під пануванням римлян, і очікували національного визволителя від іноземного панування.

Народ Єрусалиму, знаючи про воскресіння Лазаря, зустрічає Ісуса дуже урочисто. Ісус, показуючи, що він входить в Єрусалим з бажанням миру, а не війни, в'їжджає на ослі (на Сході в'їжджати в місто на ослі – символ миру, верхи на коні – символ війни).

Згадка про це свято зустрічається ще у Амвросія Медіоланського і Єпіфанія Кіпрського, а його зображення знаходять на саркофагах IV століття, проте остаточно в західній традиції свято ( лат. Die dominica in palmas – Пальмова неділя) встановлюється до VII століття. Існує думка, що вперше воно було відзначено в Єрусалимі.

У римо-католиків перед початком служби традиційно проводиться хода навколо храму або в самому храмі. Учасники ходи тримають в руках гілки (в південних країнах – пальмові, в північних – вербні або інші) і запалені свічки. Під час ходи співаються святкові антифони і гімн Христу-Царю. Процесія символічно представляє собою людей, що вийшли назустріч Спасителю під час Входу Господнього в Єрусалим.

Меса цього дня включає читання Страстей Господніх, які читаються крім цього дня тільки в Велику П'ятницю. Освячені на богослужінні гілки зберігаються в будинках віруючих до наступного Великого посту.

Існує традиція отримувати попіл для служби Попельної середи спаленням цих гілок.

Розділи: Традиції

28 січня

Інші дати
Семен Брауде
(28 січня 1911, Полтава — 30 червня 2003, Харків) — український радіофізик і радіоастроном. Академік АН УРСР (з 1958), доктор технічних наук, професор. Засновник радіоокеанографії та декаметрової радіоастрономії.
Розгорнути
Народився Володимир Високович
(1854, м. Гайсин Вінницька область - 1912), паталогоанатом, бактеріолог та епідеміолог. Вважається основоположником харківської школи бактеріологів.
Розгорнути
Народився Василь Масютин
(1884, м. Рига, Латвія - 1955) - український художник, скульптор, майстер гравюри, представник символізму. Автор гравюр "В Буковині", "Маніфестація" та ін. Оформлення літературних творів Гоголя, Блока тощо. Пам"ятник Глінці у Берліні.
Розгорнути
Народився Юлій Мейтус
(1903, м. Єлисаветград, нині м. Кіровоград, - 1997) - український композитор єврейського походження. Автор 17 опер ("Гайдамаки", "Украдене щастя", "Ярослав Мудрий" та ін.), близько 300 романсів на слова Лесі Українки, Івана Франка, Тараса Шевченка, Андрія Малишка, Павла Тичини та ін.
Розгорнути