chrome firefox opera safari iexplorer

Римо-католики 13 квітня святкують Пальмову неділю — Вхід Господній в Єрусалим

13 квітня 2014 о 09:22

13 квітня за Григоріанським календарем цьогоріч випадає початок Страсного тижня – Пальмова неділя. У вірмен це свято називається Цахказард – Пальмова неділя або Вхід Господній до Єрусалима.

Свято Входу Господнього в Єрусалим («Пальмова» неділя) відзначається за тиждень до Пасхи, в шосту неділю Великого Посту, пише РІСУ.

Свято символізує з одного боку визнання місії Ісуса Христа, а з іншого – прообраз входу Сина Людського в Рай.

Юдеї очікували, що Месія – Спаситель Ізраїлю – з'явиться на Великдень. В той час Юдея була під пануванням римлян, і очікували національного визволителя від іноземного панування.

Народ Єрусалиму, знаючи про воскресіння Лазаря, зустрічає Ісуса дуже урочисто. Ісус, показуючи, що він входить в Єрусалим з бажанням миру, а не війни, в'їжджає на ослі (на Сході в'їжджати в місто на ослі – символ миру, верхи на коні – символ війни).

Згадка про це свято зустрічається ще у Амвросія Медіоланського і Єпіфанія Кіпрського, а його зображення знаходять на саркофагах IV століття, проте остаточно в західній традиції свято ( лат. Die dominica in palmas – Пальмова неділя) встановлюється до VII століття. Існує думка, що вперше воно було відзначено в Єрусалимі.

У римо-католиків перед початком служби традиційно проводиться хода навколо храму або в самому храмі. Учасники ходи тримають в руках гілки (в південних країнах – пальмові, в північних – вербні або інші) і запалені свічки. Під час ходи співаються святкові антифони і гімн Христу-Царю. Процесія символічно представляє собою людей, що вийшли назустріч Спасителю під час Входу Господнього в Єрусалим.

Меса цього дня включає читання Страстей Господніх, які читаються крім цього дня тільки в Велику П'ятницю. Освячені на богослужінні гілки зберігаються в будинках віруючих до наступного Великого посту.

Існує традиція отримувати попіл для служби Попельної середи спаленням цих гілок.

Розділи: Традиції

25 червня

Інші дати
Іван Крип’якевич
1886 –  історик, академік АН УРСР, професор Львівського університету, директор Інституту суспільних наук АН України.
Розгорнути
Народився Віталій Русанівський
(1931, м. Харків - 2077) - український науковець, філолог, мовознавець-україніст і славіст, викладач.  Автор близько 350 праць із проблем сучасної української мови і історії, українського, слов'янського і загального мовознавства, історичної граматики, стилістики.
Розгорнути
Народився Євген Попович
(1930, с. Межиріч Черкаської обл. - 2007) - український перекладач. Переклав твори Г. Беля, Е. М. Ремарка, Г. Е. Лессінга, Т. Манна, Е. Т. А. Гофмана, В. Гете, Г. Гейне та ін. австрійських, німецьких і швейцарських письменників; переклав  з німецької "Щоденники" О. Кобилянської.
Розгорнути
Народився Іван Крип'якевич
(1886, м.Львів – 1967), український  історик. Автор ряду наукових досліджень про українську козацьку державність та діяльність Богдана Хмельницького, підручників з історії України. Інститут українознавства НАН України носить ім'я І.П.Крип'якевича.
Розгорнути

Новини Дивитися всі