chrome firefox opera safari iexplorer

Голоси українських класиків можна послухати в інтернеті

12 лютого 2015 о 16:22

Сучасним українцям доступні голоси класиків. Можна почути тембр, інтонацію письменників, співаків, діячів культури і церкви, історичних постатей. Для цього достатньо зайти в інтернет. Сучасні звукорежисери оцифровують записи зі старих носіїв і реставрують.

До прикладу, у проекті «Класика української літератури. Живі голоси» доступні слухачам голоси Максима Рильського, Миколи Бажана, Володимира Сосюри, Андрія Малишка, Олеся Гончара, Миколи Вінграновського, Василя Стуса, Марка Кропивницького.

А один з голосів може належати Лесі Українці. Його знайшли в колекції фоноваликів фольклориста і композитора Філарета Колесси. На початку ХХ століття він поїхав в експедицію, аби записати кобзарів і лірників на воскові валики. Поїздку фінансувала Леся Українка зі свого приданого, багатьох кобзарів записувала й сама. Між цими валиками є один жіночий голос, який співає народну пісню. Це може бути Леся.

«Припущення, що це голос Лесі Українки, з'явилося через лист поетеси. Усі валики Леся Українка переслала у Львів і до них додала пояснювальну записку. До одного валика Леся Українка писала, що просить не брати до уваги перший фрагмент того валику, бо це проба якості валика. Для певності, що ніхто цього не буде слухати, Леся Українка ще голкою подряпала наскрізь частину того валика», – розповіла доцент кафедри української фольклористики ЛНУ ім. І. Франка Ірина Довгалюк.

Думки науковців поділилися: одні вважають, що на валику записано голос служниці письменниці, інші припускають, що це таки Леся Українка.

Джерело: zaxid.net
Розділи: Новини культури

27 січня

Інші дати
Олекса Тихий
(27 січня 1927, хутір Їжівка, Краматорівський район, Артемівська округа — 5 травня 1984, тюремна лікарня м. Пермі) український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи. Виступав на захист української мови. Помер в ув'язненні.
Розгорнути
Народився Павло Чубинський
(1839, м.Бориспіль Київська область – 1884) – український етнограф, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України.
Душу й тіло ми положим За свою свободу, І покажем, що ми, браття, Козацького роду! Гей-гей, браття милі, Нумо братися за діло! Гей-гей пора вставати, Пора волю добувати!
Розгорнути
Народився Архип Куїнджі
(1842, м.Маріуполь - 1910) – український та російський живописець-пейзажист грецького походження, педагог. Автор картин «Українська ніч», «Дніпро вранці», «Ніч на Дніпрі».
Розгорнути
Народився Павло Тичина
(1891, с. Піски Чернігівська область – 1967) – український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч.
«Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух, - Лиш Соняшні Клярнети. У танці я, ритмічний рух, В безсмертнім всі планети. Я був – не я. Лиш мрія, сон. Навколо дзвонні звуки, І пітьми творчої хітон, І благовісні руки». (Павло Тичина)
Розгорнути
Народився Іван Гончар
(27.01.1911 – 18.06.1993) – видатний громадський та культурний діяч, скульптор, живописець, графік, народознавець, колекціонер. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1960), Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1989), Народний художник України (1991). Один з ініціаторів створення Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, а також Музею народної архітектури та побуту України; засновник відомого в Україні й за кордоном громадського музею, який від 1960-х років став осередком українського національного відродження.
«Багато погроз і попереджень довелося почути мені від невігласів, які зневажали мою творчість, які забували про те, що без коренів немає дерева, а без дерева плодів …Я давно поставив собі за мету жити і творити для народу. Якщо вкласти всю душу в свою працю, то потім тобі це якось повернеться». (Іван Гончар)
Розгорнути