Американськими психологами встановлено, що чим ближче люди наближаються до завершення свого біологічного існування, вони починають більше довіряти оточуючим, що неминуче позначається на поліпшенні душевного стану, іншими словами, в цьому віці люди стають більш щасливими.
Дослідження, метою якого було виявити взаємозв’язок між віком і довірливістю, проводилося у два етапи за участю 197 тисяч добровольців з 83 країн. На першому етапі фахівці провели перевірку своєї гіпотези. На другому етапі дослідження було отримано підтвердження раніше отриманих даних. Під час опитування вченими було отримано доказ своєї теорії, згідно з якою люди старшого покоління з великою довірою ставляться до оточуючих, що дуже сильно відрізняє їх від молоді, навіть під час експерименту в якому чекає певний підступ.
Дослідники пояснили такі тактики різними підходами до визначення життєвих принципів. Вікові учасники цінують благополуччя рідних і близьких їм людей. До того ж, по відношенню до своєї персони вони сподіваються на їх взаємність.
Згідно з отриманими даними вчені зробили висновок, що, незважаючи на те, що людина, яка вступає в більш довірчі відносини, сильно ризикує бути обманутою, вона отримує набагато більше, оскільки її життя наповнюється відчуттям щастя і позитивними емоціями.
(1893, с. Летичівка, Черкаська область – 1960) – український композитор, музикознавець, педагог, громадський діяч. Один з організаторів і керівників Музичного товариства імені Миколи Леонтовича.
Ой одна я, одна,
Як билиночка в полі,
Та не дав мені бог
Ані щастя, ні долі.
Тілько дав мені бог
Красу – карії очі,
Та й ті виплакала
В самотині дівочій.
(слова Тараса Шевченка, музика Пилипа Козицького)



