chrome firefox opera safari iexplorer

У «Мистецькому Арсеналі» покажуть сто шедеврів Катерини Білокур

16 червня 2015 о 14:55

В Національному культурно-мистецькому та музейному комплексі «Мистецький Арсенал» відкривається масштабна ретроспектива робіт видатної української художниці ХХ століття Катерини Білокур. Крім того, в рамках проекту «Катерина. Хочу бути художником!» проходить виставка сучасних українських художниць, що працюють у жанрі відео-арту, повідомляє DT.UA.

Вперше в історії незалежної України в одному виставковому проекті буде представлено майже вся творчість Катерини Білокур (близько 100 шедеврів) з колекції Музею українського народного декоративного мистецтва, Яготинського історичного музею, та інших провідних музеїв країни.

Всього будуть показані близько 100 шедеврів, серед яких і олійний живопис, і малюнки, і невеликі нариси. Глядачі зможуть оцінити всі грані таланту унікальної художниці, яка є одним із символів української культури.

Катерина Білокур – одночасно одна з найбільш відомих і невідомих українських художниць ХХ століття. У нинішньому 2015 році виповнюється 115 років з дня її народження. Як відзначають автори проекту, здавалося б, всі чули це ім'я, але в основному воно викликає лише дуже буквальну асоціацію з квітковими мотивами. Однак творчість Білокур має набагато більш глибокий екзистенційний вимір, а біографія художниці — дуже яскрава і актуальна історія про долю геніальної жінки, яка прагнула займатися мистецтвом в українській провінції на тлі важких історичних і політичних обставин ХХ століття.

Унікальний світ мистецтва був народжений великим болем душі, але, незважаючи на це, він випромінює надзвичайну енергію позитиву. «В наш час гостросоціальних потрясінь ми всі потребуємо надії, і саме ця надія живе в і глибоких медитативних творах Білокур» — зазначають куратори виставки.

bilokur2«Хочу бути художником!» — автобіографічна цитата і життєве кредо Катерини Білокур. Ця фраза, є певною межею, вона повністю змінила життя молодої жінки, яка була змушена пожертвувати своїм особистим щастям задля того, щоб займатися мистецтвом. Чоловік, який не отримав навіть початкової освіти і жив в примітивних умовах українського радянського села, Білокур пережила всі жахливі сторінки української історії минулого століття: революцію, Голодомор, Другу світову війну, і, незважаючи на все, змогла реалізувати свою зухвалу мрію стати художницею.

Ще в 20-ті роки ХХ століття, молода жінка прийняла самостійне і мужнє рішення присвятити себе живопису, і цей крок став могутнім протестом проти консервативної патріархальної середовища, де пройшла вся життя Катерини Білокур. Така відданість своєму ідеалу і неймовірна глибина творів художниці ставлять її в один ряд з видатними світовими художниками ХХ століття, багато з яких, так само як і Катерина Білокур, були самоучками.

"Звідки приходить це потужне і часом ірраціональне бажання займатися мистецтвом? Чи змінилися в сучасній Україні умови для жінок-художниць, які роблять вибір на користь сучасного мистецтва? Що означає цей вибір для українських художниць, які сьогодні працюють в нових медіа і, зокрема, експериментують у жанрі відео-арту? Мистецький Арсенал перетворюється на майданчик діалогу через десять між Катериною Білокур та українками, які так само, як і вона майже сто років тому, кажуть сьогодні зухвалу фразу «Хочу бути художником!».

В експозиції проекту також будуть представлені відео-роботи сучасних українських художниць: Катерини Берловым, Блок Наталії, Ути Кільтер, Лізи Готфрик, Дар'ї Кольцової, Ольги Лапник, Ольги Селищев, Зінаїди Ліхачової, Анастасії Лойко, Соломії Савчук & Наталії Голиброды, Оксани Чепелик, Аліни Якубенко, Дар'ї Кузьмич протягом всієї виставки кожну середу буде діяти вечірня школа живопису для дорослих «Натюрморт з натури».

Виставка триватиме більше місяця – з 16 червня до 19 липня, час роботи — з 11:00 до 20:00 (понеділок, вихідний день).

Вартість вхідного квитка становить 40 гривень.

27 січня

Інші дати
Олекса Тихий
(27 січня 1927, хутір Їжівка, Краматорівський район, Артемівська округа — 5 травня 1984, тюремна лікарня м. Пермі) український дисидент, правозахисник, педагог, мовознавець, член-засновник Української гельсінської групи. Виступав на захист української мови. Помер в ув'язненні.
Розгорнути
Народився Павло Чубинський
(1839, м.Бориспіль Київська область – 1884) – український етнограф, фольклорист, поет, громадський діяч, автор слів Гімну України.
Душу й тіло ми положим За свою свободу, І покажем, що ми, браття, Козацького роду! Гей-гей, браття милі, Нумо братися за діло! Гей-гей пора вставати, Пора волю добувати!
Розгорнути
Народився Архип Куїнджі
(1842, м.Маріуполь - 1910) – український та російський живописець-пейзажист грецького походження, педагог. Автор картин «Українська ніч», «Дніпро вранці», «Ніч на Дніпрі».
Розгорнути
Народився Павло Тичина
(1891, с. Піски Чернігівська область – 1967) – український поет, перекладач, публіцист, громадський діяч.
«Не Зевс, не Пан, не Голуб-Дух, - Лиш Соняшні Клярнети. У танці я, ритмічний рух, В безсмертнім всі планети. Я був – не я. Лиш мрія, сон. Навколо дзвонні звуки, І пітьми творчої хітон, І благовісні руки». (Павло Тичина)
Розгорнути
Народився Іван Гончар
(27.01.1911 – 18.06.1993) – видатний громадський та культурний діяч, скульптор, живописець, графік, народознавець, колекціонер. Заслужений діяч мистецтв УРСР (1960), Лауреат Державної премії ім. Т. Шевченка (1989), Народний художник України (1991). Один з ініціаторів створення Українського товариства охорони пам’яток історії та культури, а також Музею народної архітектури та побуту України; засновник відомого в Україні й за кордоном громадського музею, який від 1960-х років став осередком українського національного відродження.
«Багато погроз і попереджень довелося почути мені від невігласів, які зневажали мою творчість, які забували про те, що без коренів немає дерева, а без дерева плодів …Я давно поставив собі за мету жити і творити для народу. Якщо вкласти всю душу в свою працю, то потім тобі це якось повернеться». (Іван Гончар)
Розгорнути