chrome firefox opera safari iexplorer

908 населених пунктів потребують перейменування, — історики

21 жовтня 2015 о 12:09

В Українському інституті національної пам’яті повідомляють, що 908 населених пунктів в Україні на даний момент потребують перейменування у рамках дії закону про декомунізацію.

За словами представника Українського інституту національної пам’яті Богдана Короленка, до інституту надійшло близько трьохсот звернень від органів місцевого самоврядування щодо роз’яснень суперечливих питань перейменування, зокрема, щодо того, чи мають бути замінені конкретні топоніми.

В Інституті національної пам’яті обробили кілька тисяч прізвищ із поданих звернень щодо того, чи потрапляють ці прізвища під дію закону про декомунізацію.

«21 листопада настає, так би мовити, перший «дедлайн», коли мають бути перейменовані назви тих населених пунктів, які підпадають під декомунізацію. І другий момент, щодо топоніміки назв вулиць, майданів, скверів, парків – так само мають бути вже перші результати перейменувань до 21 листопада», – зазначає радник голови Українського інституту національної пам’яті Олександр Зінченко.

В Інституті національної пам’яті зауважують, що процес декомунізації досі незрозумілий багатьом громадянам.

«На громадських обговореннях має бути сформульована пропозиція щодо нової назви і відповідно міська, сільська, селищна рада до 21 листопада має ухвалити рішення про перейменування. Якщо цього не робить рада, то після 21 листопада у тримісячний термін це має зробити відповідно сільський, селищний, міський голова», – зазначає Короленко.

У квітні 2015 року Верховна Рада України ухвалила закон про засудження комуністичного й нацистського тоталітарних режимів та про заборону пропаганди їхньої символіки, у травні його підписав президент України Петро Порошенко. Одні з перших перейменувань: Дзержинськ просять перейменувати на Торецьк, Артемівськ – на Бахмут.

Розділи: Суспільство

2 жовтня

Інші дати
2 жовтня відзначають:
  • Міжнародний день соціального педагога.
  • Міжнародний день ненасильства.
Розгорнути
Богдан Стельмах 
1943 – український поет. Його вірші «Перший сніг», «Пшеничне перевесло», «Колиска вітру», «Запроси мене у сни», «Тільки раз цвіте любов» з музикою Івасюка й Білозіра стали загальнонаціональними шлягерами у виконанні гуртів Ватра, Океан Ельзи та Плач Єремії, виконавців Руслани й Олександра Пономарьова, Софії Ротару і Василя Зінкевича.
Розгорнути
Михайло Жук
1883 – український живописець, майстер станкової грамоти та кераміки. Автор робіт «Дівчина в кріслі», «Гуцул», «Портрет батька», хрестоматійних портретів М. Вороного, Г Нарбута, О. Мурашка.
Розгорнути
Михайло Іванов
1871 – український учений-тваринник, педагог, засновник експериментальних зоотехнічних станцій у заповіднику Асканія-Нова.
Розгорнути
Народився Йосип Бокшай
(1891, с. Кобилецька Поляна Закарпатської області. - 1975) - український живописець, майстер пейзажу. Спільно з А. Ерделі вперше на Закарпатті організував художню школу. Автор картин "Озеро в горах", "Синевир", "Полонина Рівна", "Зустріч на полонині"
Розгорнути
Народився Денис Січинський
(1865 - 1909) – композитор і хоровий диригент, перший професор музики у Галичині, музично-громадський діяч, педагог.
Розгорнути
Народився Іван Багряний
(1907 – 1963), український поет, прозаїк, публіцист, політичний діяч. Автор романів «Сад Гетсиманський», «Тигролови», поеми «Гуляй-Поле». Лауреат Державної премії імені Тараса Шевченка (посмертно).
«Перейшов усі світи я — Є прекрасних мов багато, Але п е р ш о ю, як Мати, Серед мов одна лиш ти є. Ти велична і проста. Ти стара і вічно нова. Ти могутня, р і д н а м о в о ! Мово — пісня колискова. Мова — м а т е р і у с т а.» («Рідна Мова», 1937)
Розгорнути

Новини Дивитися всі