chrome firefox opera safari iexplorer

Україна для іноземців, або Попередні висновки вступної кампанії-2016

10 серпня 2016 о 10:41

Очільники МОН звітують про героїчну вступну кампанію у наші виші. Не берусь аналізувати так звану супернову програму розподілу місць, яка без вузів («автономія» як не як, по закону) комп’ютерно направляє на бюджетні місця львів'ян у Херсон, а миколаївців у Тернопіль, які потім з міркувань економії змушені вибирати менш престижні місцеві вузи за контрактом...

Хочу сказати більше про державні пріоритети щодо майбутніх фахівців.

Отож, на першому місці філологія -108,184 студенти, на другому — юристи (105,347); далі — менеджери (70,785), комп’ютерні та інформаційні технології (64,811). І це — 60% від усіх місць. Таким чином, держава (точніше, МОН) визначила за пріоритет викладачів та перекладачів іноземних мов, юристів, менеджерів та комп’ютерників.

У мене питання: то уряд таки відмовився формувати власну національну економіку й фактично вже узаконив себе як «уряд зовнішнього управління»? Тоді стає зрозумілим, навіщо потрібні перекладачі (для іноземців, які керуватимуть країною) і комп’ютерники (які масово поповнюють західний ринок праці).

Виходить, що фахівці у сферу реальної економіки нашої країни уряду не потрібні. То, може, тоді й гасло влади змінити на «Україна для іноземців»?!

Микола Томенко, лідер Громадського руху «Рідна країна»

Розділи: Політика

16 жовтня

Інші дати
Народився Петро Григоренко
(1907, с.Борисівка, Запорізька область - 1987) – радянський генерал-майор, правозахисник. Виступав на захист кримських татар та інших депортованих народів. У 1964 за легальну правозахисну діяльність розжалуваний у рядові і позбавлений всіх державних відзнак, перебував у радянських тюрмах, таборах.
Розгорнути
Народився Олександр Митрак
(1837, с.Плоске, Закарпатська область – 1915) – український (русинський) письменник, фольклорист і етнограф. Поезії, етнографічні нариси присвячені життю, побуту та звичаям закарпатських горян («Домашній быт угро-русского крестьянина», «Сенокосы в угро-руссов», «Народная свадьба угорских русинов»). Видав «Русско-мадьярскій словарь» та «Мадьярско-русскій словарь».
Розгорнути