chrome firefox opera safari iexplorer

106 років тому народився Михайло Сорока, який більше половини свого життя провів у таборах

27 березня 2017 о 17:23

27 березня 1911 р. народився Михайло Сорока – провідник Крайової екзекутиви ОУН на Західноукраїнських землях, організатор руху спротиву в’язнів радянських таборів «ОУН-Північ», один із організаторів повстання в’язнів Кенгіру та автор Гімну кенгірських повстанців – «У гарячих степах Казахстану…»

Він був людиною сталевої волі. Там, де інші, не витримуючи радянських «методів слідства», накладали на себе руки, божеволіли чи оббріхували себе й інших, він стояв непорушно.

Там, де, здавалося, навіть думати про спротив смертельно небезпечно, він піднімав людей і ставав попереду.

Там, де розпука безконечного строку мала знищити саму волю до життя, він гуртував навколо поезії, пісні, молитви, навколо себе.

У червні 1971 р. Михайло Сорока помер у Мордовських таборах. Йому було 60 років. 34 з них – табори.

На двох із коханою дружиною Катериною Зарицькою вони мали спільну долю, спільного сина Богдана, 59 років ув’язнення й 32 роки подружнього життя, з якого разом – лише 4 місяці…

Вічна слава і вічна пам’ять!
У гарячих степах Казахстану
Сколихнулися спецлагера,
Розігнулись потомлені спини,
Бо стогнати тепер не пора.
Впали мури, що нас розділяли,
І зустрілися брат і сестра,
Дочка з батьком, дружина із мужем,
А дівчина стріча юнака.
Перший подих свободи
Об'єднав всі народи.
Ми не будем, не будем рабами,
І не будем носити ярма.
Тим, що впали за волю,
Ми клянемось сьогодні,
Що не будем, не будем рабами, —
Боротьбу доведем до кінця!..

Олена Бондаренко, Громадський рух Миколи Томенка «Рідна країна»

22 вересня

Інші дати
Народився Олександр Потебня
(1835 – 1891), український мовознавець, філософ, фольклорист, етнограф, літературознавець, педагог, громадський діяч. Основоположник т. з. психологічного напряму в слов’янському мовознавстві. Автор праць із загального мовознавства, фонетики, наголосу, граматики, семантики, етимології, діалектології, теорії словесності, фольклору, етнографії, досліджень про походження мови, взаємозв’язок мови та мислення тощо.
«Ідея національності здатна сприяти людському поступові, якщо вона стверджує взаємоповагу права народів на самостійне існування та розвиток; коли ж через цю ідею стверджують зверхність однієї спільноти над іншою, то вона набуває реакційного смислу» (О.Потебня).
Розгорнути