chrome firefox opera safari iexplorer

Фонд “Рідна країна” підтримав ще одне цікаве краєзнавче дослідження Черкащини

10 липня 2017 о 11:52

7 липня село Дунинівка Драбівського району відзначало День села. Історію населеного пункту від заснування і до сьогодення дослідив краєзнавець Віктор Козоріз, а видання праці підтримав Фонд Миколи Томенка “Рідна країна”.

Книжку презентували на сільському святі. Вона стало продовженням у низці видань-краєзнавчих досліджень з історії Черкащини та Чорнобаївщини, що їх підтримав Фонд “Рідна країна”.

“Окрім наукового значення, такі видання мають важливу просвітницьку місію – вони виховують повагу до своєї малої батьківщини”, – впевнений лідер Громадського руху “Рідна країна” Микола Томенко.

Джерельною базою для видання з історії села, яке колись було частиною історичної Переяславщини, а нині – в складі Драбова, стали цікаві документи 18-20 ст., зокрема, “Генеральний опис Лівобережної України” та Перший губернський перепис Полтавської губернії 1885 р.

Під час заходу разом із Миколою Томенком керівник Громадського руху “Рідна країна” в Черкаській області Володимир Гресь відзначили дітей, які займаються спортом, а також передали дитячу й навчальну літературу в місцеві бібліотеки.

Громада підготувала святковий концерт для учасників свята, під час якого прозвучали вітання від керівників Драбова і Драбівського району, виступи фольклорних колективів.

20 вересня

Інші дати
Наталія Лотоцька 
1938 – театральна актриса. Лауреат Шевченківської премії. Ролі: Пріська («Шельменко-денщик» Г. Квітки-Основ’яненка), Хведоска («Дві сім’ї» М. Кропивницького), Поліксена («Кассандра» Лесі Українки) та ін. Ведуча передачі Українського радіо «Від суботи до суботи» (понад 30 років). 
Розгорнути
Народився Іван Світличний
(1929, с. Половинкине Луганської області - 1992) - український мовознавець та поет. Твори "Ґранатові сонети", "Серце для куль і для рим", "У мене тільки слово".
Свободу не втікати з бою, Свободу чесності в бою, Любити те, що сам люблю, А не підказане тобою, Свободу за любов мою Хоч і накласти головою, А бути все ж самим собою, — Не проміняю на твою, Ліврейську, жебрану, ледачу, Вертку, заляпану, як здачу, Свободу хама й холуя. Несу свободу в суд, за грати, Мою від мене не забрати — І здохну, а вона — моя. (c) Іван Світличний, 1929
Розгорнути