chrome firefox opera safari iexplorer

Про чесність із собою

21 серпня 2017 о 13:29

Найбільша наша біда — не північний сусід з неадекватом при владі. Найбільша наша біда — це ницість, лицемірство, страхопудство і зрадництво: передовсім, влади, але не меншою мірою і громади…

От влада четвертий рік закликає до патріотизму і мужності у вітчизняній війні з ворогом, а сама тихенько підторговує та заробляє на бюджеті, бо лицемірство і ницість — їхнє ВСЕ…

От найвідоміші «антикорупціонери» продовжують боротьбу з корупціонерами, з якими перебувають в одній фракції. А вийти з фракції корупціонерів «антикорупціонери» БОЯТЬСЯ принципово, бо втратять мандат! А як же без нього жити і «боротися»?..

От найпринциповіші журналісти готові життя віддати за Україну в принципі; але «віддають» … за власника ЗМІ, бо хоч і соромно, але зарплату платять і легально, і в конверті…

От наймодніші блогери й політтехнологи таврують ганьбою «ворогів народу», а ще учора організовували виборчі кампанії яскравим представникам команди Януковича, бо ті хоч і «НЕГІДНИКИ», проте гідно платили…

От найпатріотичніші політики не бачать свого життя без рідної мови, традиції, церкви. Але якось воно виходить, що й мову собі та дітям вивчити важкувато, та й конфесію змінити – якось неканонічно…

От і ходимо ми по зачарованому політичному колу і ніби всі ГОВОРЯТЬ так, як потрібно, але РОБЛЯТЬ трішечки не так!

І знов здається, що «на цвинтарі ілюзій уже немає місця для могил», але якщо ВСІ згадають про ЧЕСНІСТЬ ІЗ СОБОЮ й про те,

«що люди — прекрасні,
земля мов казка,
кращого сонця ніде нема...»
«і жить!
Воскресайте, камінні душі,
Розчиняйте серця і чоло,
Щоб не сказали
Про вас грядущі:
Їх на землі не було...» (Василь СИМОНЕНКО)

Микола Томенко, лідер Громадського руху «Рідна країна»

Розділи: Думка читачів

15 серпня

Інші дати
Володимир Беклемішев
1861 –  російський та український скульптор, педагог, автор пам’ятників Т. Шевченку, П. Чайковскому та ін.
Розгорнути
Народився Григорій Ґалаґан
(1819, с.Сокиринці, Чернігівська область - 1888) — громадський діяч, українофіл, меценат, представник відомого козацько-старшинсько роду Ґалаґанів. У родовій садибі в Сокиринцях створив своєрідний центр українського культурно-господарського руху. Засновник Прилуцької чоловічої та жіночої гімназій, ремісничих училищ, колегії Павла Галагана у Києві, що стала одним із провідних навчальних закладів того часу.
“Пройдімося просторим садибним парком: його прикрашають альтанки, павільйони, мавзолеї, мости. Увійдімо в будинок: його зали заповнені старовинними предметами меблів, портретами, зброєю; вітрини переповнені фарфором, сріблом. …За всієї маси мистецьких скарбів, якими володіють Сокиринці, вони зберігаються, одначе, в ідеальному порядку. Будинок, парк, усі колекції, все має на собі відбиток турботливого — більше! любовного ставлення до старовини рідної й мистецької. От якби так зберігалося багато наших маєтків, що гинуть у глушині…”. (Георгій Лукомський про садибу Георгія Галагана в Сокиринцях)
Розгорнути