chrome firefox opera safari iexplorer

Про чесність із собою

21 серпня 2017 о 13:29

Найбільша наша біда — не північний сусід з неадекватом при владі. Найбільша наша біда — це ницість, лицемірство, страхопудство і зрадництво: передовсім, влади, але не меншою мірою і громади…

От влада четвертий рік закликає до патріотизму і мужності у вітчизняній війні з ворогом, а сама тихенько підторговує та заробляє на бюджеті, бо лицемірство і ницість — їхнє ВСЕ…

От найвідоміші «антикорупціонери» продовжують боротьбу з корупціонерами, з якими перебувають в одній фракції. А вийти з фракції корупціонерів «антикорупціонери» БОЯТЬСЯ принципово, бо втратять мандат! А як же без нього жити і «боротися»?..

От найпринциповіші журналісти готові життя віддати за Україну в принципі; але «віддають» … за власника ЗМІ, бо хоч і соромно, але зарплату платять і легально, і в конверті…

От наймодніші блогери й політтехнологи таврують ганьбою «ворогів народу», а ще учора організовували виборчі кампанії яскравим представникам команди Януковича, бо ті хоч і «НЕГІДНИКИ», проте гідно платили…

От найпатріотичніші політики не бачать свого життя без рідної мови, традиції, церкви. Але якось воно виходить, що й мову собі та дітям вивчити важкувато, та й конфесію змінити – якось неканонічно…

От і ходимо ми по зачарованому політичному колу і ніби всі ГОВОРЯТЬ так, як потрібно, але РОБЛЯТЬ трішечки не так!

І знов здається, що «на цвинтарі ілюзій уже немає місця для могил», але якщо ВСІ згадають про ЧЕСНІСТЬ ІЗ СОБОЮ й про те,

«що люди — прекрасні,
земля мов казка,
кращого сонця ніде нема...»
«і жить!
Воскресайте, камінні душі,
Розчиняйте серця і чоло,
Щоб не сказали
Про вас грядущі:
Їх на землі не було...» (Василь СИМОНЕНКО)

Микола Томенко, лідер Громадського руху «Рідна країна»

Розділи: Думка читачів

15 жовтня

Інші дати
Народився Дмитро Луценко
(1921, с.Березова Рудка, Полтавська область – 1989) – український поет. Автор текстів низки відомих пісень ("Києве мій", "Фронтовики", "Сивина", "Не шуми калинонько", "Мамина вишня", Осіннє золото").
Грає море зелене, Тихий день догора. Дорогими для мене Стали схили Дніпра, Де колишуться віти Закоханих мрій... Як тебе не любити, Києве мій! (Дмитро Луценко)
Розгорнути