chrome firefox opera safari iexplorer

Як правильно читати книжки

23 березня 2018 о 08:12
forbes.net.ua

Ростислав Семків. 

Важливо визначити спочатку, як ми читаємо. Я скептик щодо швидкого читання. Цими навиками можна оволодіти на спеціальних курсах або ж самому вивчити в інтернеті, але такий підхід варто застосовувати там, де домінує інформація. Наприклад, в інтернеті можна читати швидко. А от художня література чи нон-фікшн – з якої ми хочемо взяти щось більше – потребує повільного читання.


викладач кафедри літературознавства Києво-Могилянської академії, директор видавництва «Смолоскип» та автор книжки «Як писали класики»


 Читайте з олівцем.

 Повертайтеся до своїх поміток.

 Заглядайте у примітки.

 Створюйте ритуали читання.


Важливо визначити спочатку, як ми читаємо. Я скептик щодо швидкого читання. Цими навиками можна оволодіти на спеціальних курсах або ж самому вивчити в інтернеті, але такий підхід варто застосовувати там, де домінує інформація. Наприклад, в інтернеті можна читати швидко. А от художня література чи нон-фікшн – з якої ми хочемо взяти щось більше – потребує повільного читання.

Читати можна повільно, з продумуванням, а можна бути з олівцем. Таким чином ви відмічаєте якісь думки, абзаци, звороти. Потім можна повернутися, переглянути помітки через деякий час. Є класичні художні книжки, які ми перечитуємо. І коли ми будемо повертатися до них удруге чи втретє через кілька років – можна побачити, що було нам цікавим раніше. Це як мандрівка в минулий час. Можна зробити висновки, як ми змінюємося.

З олівцем читати продуктивніше. Те ж стосується електронних пристроїв – електронні книжки дають можливість робити позначки спеціальними маркерами. Kindle взагалі цитати складає в окремий файл. Читання з олівцем заповільнює процес, бо ми фактично прочитуємо книжку вдвічі. Але тоді це стає способом мислення, продумування.

Є й інші типи читання, наприклад, коментоване – коли ми зупиняємося і заглядаємо в примітки. Примітки особливо важливі у складних текстах. Великі примітки можуть бути в «Улісса» чи навіть «Аліси» Керрола. Це дає можливість краще зрозуміти книжку. Якщо ви прочитали складну книжку і не дуже зрозуміли її – можна також почитати про неї якісь дослідження.

Такий спосіб читання книжки розтягує процес у часі. Але це є і один із сенсів читання – не поспішати. Якщо ми просто хочемо дізнатися зміст класичного тексту – краще подивитися в мережі його скорочений варіант. А якщо ж хочемо цей текст зрозуміти, пропустити через себе, відчути – треба виділити час, перетворити читання на окрему подію. Тоді читання це, з одного боку, розвага чи шлях до самовдосконалення, а з іншого – приємний ритуал. Загалом у світі читання оточене різними ритуалами. Наприклад, уся сім’я збирається і кожен читає книжку, а потім разом обговорюють. Або є читацькі клуби, які у нас теж починають з’являтися. Чим складнішою і важливішою є книжка – тим повільнішого підходу вона потребує до себе. І в цьому немає ніякої проблеми, якщо не ставитися до книжок зі «спринтерським» інтересом. Сенс у тому, щоб прочитання кожної книжки перетворювалося на особистісну подію.

Марк Лівін


письменник, в рамках #bookchallenge_ua прочитав 150 книжок


 Ретельно обирайте книжки.

 Виписуйте важливе у нотатник на телефоні, якщо читаєте в дорозі.

 Фіксуйте думки, які виникають у процесі читання книжок.

 Читайте в задоволення.


Процес читання можна розділити на кілька етапів: вибір книжки, процес читання і що робити з тими знаннями, які отримав. При виборі я враховую, що на книжку я буду витрачати багато часу. Тому, перш ніж обрати, я детально вивчаю, чи варта вона цього. Читаю рецензії на сайтах GoodReads та LiveLib, запитую в когось з близьких думку про цей текст. Невдалі книжки в своєму житті я обирав три-чотири рази, але все одно дочитував до кінця. Я обирав їх, просто прийшовши в книгарню й імпульсивно здійснивши покупку. Зараз я розумію, що краще так не робити. До читання треба підходити, як до вибору відпустки. Дуже важливо зрозуміти, що треба залишати погані книжки, якщо ти цінуєш свій час.

70-80% читання у мене припадає на дорогу. Для мене це час, коли я можу сфокусуватися. Дуже рідко читаю вдома, для мене це місце відпочинку. Також я майже завжди читаю друковані книжки – мені подобається ця традиція. Я люблю ставити книжки на полички, розглядати, повертатися до них. Мені важливий сам контакт. Був досвід, коли я подорожував і возити велику кількість книжок було напряжно. Наприклад, я їхав на три тижні й розумів, що за цей час я прочитаю 5-6 книг, тому завантажував їх на телефон.

Раніше я завжди брав із собою маркер і виокремлював важливі речі. Навіть олівчиком робив виноску і записував для себе щось важливе. У цьому плюс осмисленого читання за столом і мінус читання на ходу – бо ти не можеш виписувати щось.

У мене є нотатники на телефоні, окремі на кожен рік. Перший – «Ідеї та формулювання». Я можу їхати в дорозі, прочитати щось цікаве в книжці та записати це. Це речі, які я люблю перечитувати. Наприклад, «Життя буде прикуте до смерті, кохання до втрат, свобода до страху, розвиток до розпаду». У другому нотатнику «Правила» я фіксую речі більш світоглядні. Наприклад, «Щоб вдячність ніколи не переростала в гордість». Коли я починаю заграватися, я відкриваю нотатник і переглядаю записи. Це як правила з української мови, які ти забуваєш. І є третій – «Правила на кожен день». Тут те, що я хотів би кожного дня собі проговорювати. Наприклад, «Завжди думати, з чого починати». Всі ці речі приходять у процесі читання книжок. Правила, ідеї, формулювання, які можна використовувати – це все набуто з літературою.

Я вважаю, що читання має бути в задоволення. Коли був #bookchallenge_ua я мало читав для задоволення, бо там на першому місці була швидкість. Якщо тоді я читав одну книгу на 3-4 дні, то зараз я читаю максимум дві книжки в місяць. Я стараюся, щоб це було тоді, коли я хочу читати. Тоді, коли відчуваю в цьому потребу.

Антон Мартинов


директор видавництва «Наш Формат»


 Робіть помітки у книзі  кольоровими стікерами.

 Фотографуйте на телефон шматок тексту, що сподобався.

 Якщо книжка за перших 100 сторінок не йде – відкладайте.

 Привчайте дітей до читання власним прикладом.


Я не читаю електронні книжки, мені не зручно. Для мене книжка – це насамперед емоція і насолода. Якщо мені потрібна якась інформація – я знайду її в комп’ютері. Але за комп’ютером і телефоном проводжу й так багато часу, тому книжку обираю тільки паперову.

Усі помітки роблю кольоровими стікерами в самій книзі або фотографую на телефон шматок тексту, що сподобався. У дуже корисних книжках – виписую важливі деталі в блокнот або на листках зошита, які потім вкладаю в саму книжку. Для мене важливо, щоб листки блокнота чи зошита були розкреслені – люблю акуратність.

Зовнішні фактори у читанні мають значення. Люблю читати в тривалій подорожі по нормальній дорозі, в літаку, а також спокійно вдома, коли ніхто не відволікає. Але такі примхи стосуються лише книжок. Журнали читаю де завгодно.

Дисципліну стосовно книги я виховую у двох ситуаціях. Перша – на роботі, бо для того, щоб вам було цікаво читати книжку «Нашого Формату», ми відбираємо для вас одну найкращу із кількох десятків, якщо не сотень різних книжок. Друга – читання для дітей. Я переконаний, що привчити дітей до читання можна тільки власним прикладом, тому ми з дружиною і батьками намагаємося читати дітям багато гарних книжок.

Читаю не дисципліновано. Якщо щось «зайшло» – важко зупинитись і о другій ночі. Якщо книжка за перших 100 сторінок не йде – відкладаю її до кращих часів. Для читання деяких книжок важливий час, настрій і навколишні обставини.

Джерело: the-village.com.ua
Розділи: Суспільство

10 жовтня

Інші дати
Атена Пашко 
1931 – поетеса, громадсько-політична діячка. Автор збірок «На перехрестях», «На вістрі свічки», «Лезо моєї стежки». Голова Спілки українок України (1991–2001), президент Благодійного фонду В’ячеслава Чорновола (з 1999 р.).
Розгорнути
День працівників стандартизації та метрології України
14 жовтня - Всесвітній день стандартів. Саме цього дня 1946 року в Лондоні в приміщенні Інституту цивільних інженерів відкрилася конференція національних організацій по стандартизації. Результатом її роботи стало заснування нової Міжнародної організації по стандартизації ISO (з грецької isos - рівний). У 1970-му Президент ІSО пан Фарук Сунтер (Туреччина) запропонував 14 жовтня відзначати Всесвітній день стандартів, для того, щоб підкреслити важливість стандартизації для всієї світової економіки, активізувати її роль як основного помічника не тільки промисловості, торгівлі, а й урядів і споживачів усього світу. День працівників стандартизації та метрології в Україні на підставі Указу Президента № 910/2002 від 08.10.2002 відзначається щорічно 10 жовтня.
Розгорнути
Народився Михайло Драй-Хмара
(1889, с.Малі Канівці, Черкаська область - 1939) — український поет-неокласик, літературознавець, перекладач, поліглот (знав 19 мов).
Дерзайте, лебеді: з неволі, з небуття веде вас у світи ясне сузір'я Ліри, де пінить океан кипучого життя... (Михайло Драй-Хмара)
Розгорнути