chrome firefox opera safari iexplorer

Як правильно читати книжки

23 березня 2018 о 08:12
forbes.net.ua

Ростислав Семків. 

Важливо визначити спочатку, як ми читаємо. Я скептик щодо швидкого читання. Цими навиками можна оволодіти на спеціальних курсах або ж самому вивчити в інтернеті, але такий підхід варто застосовувати там, де домінує інформація. Наприклад, в інтернеті можна читати швидко. А от художня література чи нон-фікшн – з якої ми хочемо взяти щось більше – потребує повільного читання.


викладач кафедри літературознавства Києво-Могилянської академії, директор видавництва «Смолоскип» та автор книжки «Як писали класики»


 Читайте з олівцем.

 Повертайтеся до своїх поміток.

 Заглядайте у примітки.

 Створюйте ритуали читання.


Важливо визначити спочатку, як ми читаємо. Я скептик щодо швидкого читання. Цими навиками можна оволодіти на спеціальних курсах або ж самому вивчити в інтернеті, але такий підхід варто застосовувати там, де домінує інформація. Наприклад, в інтернеті можна читати швидко. А от художня література чи нон-фікшн – з якої ми хочемо взяти щось більше – потребує повільного читання.

Читати можна повільно, з продумуванням, а можна бути з олівцем. Таким чином ви відмічаєте якісь думки, абзаци, звороти. Потім можна повернутися, переглянути помітки через деякий час. Є класичні художні книжки, які ми перечитуємо. І коли ми будемо повертатися до них удруге чи втретє через кілька років – можна побачити, що було нам цікавим раніше. Це як мандрівка в минулий час. Можна зробити висновки, як ми змінюємося.

З олівцем читати продуктивніше. Те ж стосується електронних пристроїв – електронні книжки дають можливість робити позначки спеціальними маркерами. Kindle взагалі цитати складає в окремий файл. Читання з олівцем заповільнює процес, бо ми фактично прочитуємо книжку вдвічі. Але тоді це стає способом мислення, продумування.

Є й інші типи читання, наприклад, коментоване – коли ми зупиняємося і заглядаємо в примітки. Примітки особливо важливі у складних текстах. Великі примітки можуть бути в «Улісса» чи навіть «Аліси» Керрола. Це дає можливість краще зрозуміти книжку. Якщо ви прочитали складну книжку і не дуже зрозуміли її – можна також почитати про неї якісь дослідження.

Такий спосіб читання книжки розтягує процес у часі. Але це є і один із сенсів читання – не поспішати. Якщо ми просто хочемо дізнатися зміст класичного тексту – краще подивитися в мережі його скорочений варіант. А якщо ж хочемо цей текст зрозуміти, пропустити через себе, відчути – треба виділити час, перетворити читання на окрему подію. Тоді читання це, з одного боку, розвага чи шлях до самовдосконалення, а з іншого – приємний ритуал. Загалом у світі читання оточене різними ритуалами. Наприклад, уся сім’я збирається і кожен читає книжку, а потім разом обговорюють. Або є читацькі клуби, які у нас теж починають з’являтися. Чим складнішою і важливішою є книжка – тим повільнішого підходу вона потребує до себе. І в цьому немає ніякої проблеми, якщо не ставитися до книжок зі «спринтерським» інтересом. Сенс у тому, щоб прочитання кожної книжки перетворювалося на особистісну подію.

Марк Лівін


письменник, в рамках #bookchallenge_ua прочитав 150 книжок


 Ретельно обирайте книжки.

 Виписуйте важливе у нотатник на телефоні, якщо читаєте в дорозі.

 Фіксуйте думки, які виникають у процесі читання книжок.

 Читайте в задоволення.


Процес читання можна розділити на кілька етапів: вибір книжки, процес читання і що робити з тими знаннями, які отримав. При виборі я враховую, що на книжку я буду витрачати багато часу. Тому, перш ніж обрати, я детально вивчаю, чи варта вона цього. Читаю рецензії на сайтах GoodReads та LiveLib, запитую в когось з близьких думку про цей текст. Невдалі книжки в своєму житті я обирав три-чотири рази, але все одно дочитував до кінця. Я обирав їх, просто прийшовши в книгарню й імпульсивно здійснивши покупку. Зараз я розумію, що краще так не робити. До читання треба підходити, як до вибору відпустки. Дуже важливо зрозуміти, що треба залишати погані книжки, якщо ти цінуєш свій час.

70-80% читання у мене припадає на дорогу. Для мене це час, коли я можу сфокусуватися. Дуже рідко читаю вдома, для мене це місце відпочинку. Також я майже завжди читаю друковані книжки – мені подобається ця традиція. Я люблю ставити книжки на полички, розглядати, повертатися до них. Мені важливий сам контакт. Був досвід, коли я подорожував і возити велику кількість книжок було напряжно. Наприклад, я їхав на три тижні й розумів, що за цей час я прочитаю 5-6 книг, тому завантажував їх на телефон.

Раніше я завжди брав із собою маркер і виокремлював важливі речі. Навіть олівчиком робив виноску і записував для себе щось важливе. У цьому плюс осмисленого читання за столом і мінус читання на ходу – бо ти не можеш виписувати щось.

У мене є нотатники на телефоні, окремі на кожен рік. Перший – «Ідеї та формулювання». Я можу їхати в дорозі, прочитати щось цікаве в книжці та записати це. Це речі, які я люблю перечитувати. Наприклад, «Життя буде прикуте до смерті, кохання до втрат, свобода до страху, розвиток до розпаду». У другому нотатнику «Правила» я фіксую речі більш світоглядні. Наприклад, «Щоб вдячність ніколи не переростала в гордість». Коли я починаю заграватися, я відкриваю нотатник і переглядаю записи. Це як правила з української мови, які ти забуваєш. І є третій – «Правила на кожен день». Тут те, що я хотів би кожного дня собі проговорювати. Наприклад, «Завжди думати, з чого починати». Всі ці речі приходять у процесі читання книжок. Правила, ідеї, формулювання, які можна використовувати – це все набуто з літературою.

Я вважаю, що читання має бути в задоволення. Коли був #bookchallenge_ua я мало читав для задоволення, бо там на першому місці була швидкість. Якщо тоді я читав одну книгу на 3-4 дні, то зараз я читаю максимум дві книжки в місяць. Я стараюся, щоб це було тоді, коли я хочу читати. Тоді, коли відчуваю в цьому потребу.

Антон Мартинов


директор видавництва «Наш Формат»


 Робіть помітки у книзі  кольоровими стікерами.

 Фотографуйте на телефон шматок тексту, що сподобався.

 Якщо книжка за перших 100 сторінок не йде – відкладайте.

 Привчайте дітей до читання власним прикладом.


Я не читаю електронні книжки, мені не зручно. Для мене книжка – це насамперед емоція і насолода. Якщо мені потрібна якась інформація – я знайду її в комп’ютері. Але за комп’ютером і телефоном проводжу й так багато часу, тому книжку обираю тільки паперову.

Усі помітки роблю кольоровими стікерами в самій книзі або фотографую на телефон шматок тексту, що сподобався. У дуже корисних книжках – виписую важливі деталі в блокнот або на листках зошита, які потім вкладаю в саму книжку. Для мене важливо, щоб листки блокнота чи зошита були розкреслені – люблю акуратність.

Зовнішні фактори у читанні мають значення. Люблю читати в тривалій подорожі по нормальній дорозі, в літаку, а також спокійно вдома, коли ніхто не відволікає. Але такі примхи стосуються лише книжок. Журнали читаю де завгодно.

Дисципліну стосовно книги я виховую у двох ситуаціях. Перша – на роботі, бо для того, щоб вам було цікаво читати книжку «Нашого Формату», ми відбираємо для вас одну найкращу із кількох десятків, якщо не сотень різних книжок. Друга – читання для дітей. Я переконаний, що привчити дітей до читання можна тільки власним прикладом, тому ми з дружиною і батьками намагаємося читати дітям багато гарних книжок.

Читаю не дисципліновано. Якщо щось «зайшло» – важко зупинитись і о другій ночі. Якщо книжка за перших 100 сторінок не йде – відкладаю її до кращих часів. Для читання деяких книжок важливий час, настрій і навколишні обставини.

Джерело: the-village.com.ua
Розділи: Суспільство

4 липня

Інші дати
Данило Демуцький 
1893 –  класик українського і світового кіно, кінооператор і фотограф. Кінооператор О. Довженка («Арсенал», «Земля»), Б. Барнета і І. Савченко. Заслужений діяч мистецтв Української РСР (1954). Заслужений діяч мистецтв Узбецької РСР (1954). Лауреат Сталінської премії першого ступеня (1952). Жертва сталінських репресій.
 
Розгорнути
Юліан Панькевич 
1863 – український графік, релігійний живописець (іконостаси, картини «Ісус Христос», «Богородиця», «Сільська Мадонна»), автор єдиного портрета І. Франка, зробленого з натури, ілюстрацій до поетичної антології «Акорди», «Слова о полку Ігоревім», творів Г. Хоткевича, С. Руданського, Я. Щоголіва. Учитель М. Бойчука.
Розгорнути
Народився Петро Панч (Панченко)
український письменник, член групи «Плуг», ВАПЛІТЕ, ВУСПП. Автор книг: «Гомоніла Україна», «Син Таращанського полку», «Білий вовк», «Три копійки» та ін. Офіцер Армії УНР.
«Гомоніла Україна, Довго гомоніла, Довго, довго кров степами Текла-червоніла.» (Тарас Шевченко).
Розгорнути