chrome firefox opera safari iexplorer

«Людина невтомна»: історія творчого шляху самобутнього художника Станіслава Когусюка

02 травня 2018 о 15:50
uamodna.com

Першого травня святкував свій 85-тий день народження Станіслав Когусюк,ще відомий якНикифор з Плаваніц, — самобутній народний живописець, родом з  Волині. Сьогодні він живе, працює та є дуже популярним художником  в Польщі. Скромний, простий, з неповторним почуттям гумору, цей чоловік ділиться своїм оригінальним баченням навколишнього світу уже понад 40 років.

Станіслав Когусюк народився у 1933 році в невеликому селі Янковці, що під Любомлем Волинського воєводства. У 1945 році разом з родиною під час репатріації був переселений до села Плаваніце Хелмського повіту Люблінського воєводства. Зараз мешкає у Любліні.  Життя цього чоловіка складалося так, що йому довелося багато працювати, утримуючи сім’ю з чотирьох душ. Обставини життя не сприяли ні навчанню, ні малюванню.

Пензля до рук узяв Станіслав вже будучи зрілою людиною. У віці 40 років намалював свою першу картину. Як він сам згадує, на відрізаних рукавах сорочки він накидав  два невеликі пейзажі. Вода, качки… Дружина розсердилася – сорочка з відірваними рукавами! З городиною для торгу та з цими «картинами» Станіслав подався до ринку у Хелмі. Була навіть думка викинути їх на смітник, бо хто ж купить? Повз проходила восьмирічна дівчинка, якій художник просто подарував ці картинки і був неймовірно від того щасливий. Це дівча, яке не мало грошей на купівлю навіть таких простих малюнків і яке вподобало і просто прийняло дарунок, надихнуло чоловіка на малярство і на таку важливу зміну усього його подальшого життя.«Дитина – кращий експерт. Краща, ніж старі», — сміється Станіслав, розповідаючи історію свого життя в інтерв’ю, яке він дав у 2010 році Маркові та Дороті Станішевскі.

Сцени з сільського життяЯрмарокПори року

Після такого щирого схвалення юного глядача для художника-початківця настав час і для навчання. Свій перший урок малювання він отримав у відомого художника-примітивіста з Хелма Юліана Байкевича. Станіслав навчився ґрунтувати полотно, ознайомився з основними техніками малювання. Так формувався власний стиль художника – такий барвистий, яскравий, надзвичайно простий та влучний, з природним філософським гумором. Відтоді Когусюк постійно малює. Homo Inquietus, «людина невтомна», – такий зовсім ненауковий «антропологічний» термін найкраще описує характер цього мистця.

На початку 1970 року роботи художника вперше були виставлені в Хелмі і викликали справжній захват  у глядачів. У 1988 році Когусюк отримав від Міністерства культури та мистецтв Польщі диплом, який засвідчує, що він є професійним художником у дисципліні «Живопис». Цей документ відкрив перед ним двері шанованих мистецьких галерей та виставкових залів Варшави. Відтоді Станіслав Когусюк є активним учасником численних національних та міжнародних  виставок та мистецьких зібрань, конкурсів та неформальних зустрічей, він також є найбажанішим та найочікуванішим гостем ярмарків народного мистецтва. Роботи мистця були виставлені у групових та персональних експозиціях у Легниці, Красноставі, Казимєж-Дольни, Хелмі та ін.
Історія життя польського художника українського походження Станіслава Когусюка. 1/1

Станіслав Когусюк у своїх роботах охоплює такі основні теми, як-от: пейзажі, жанрові сцени із життя селян, ритуальні замальовки та картини на релігійну тематику. Це світ очима художника, якого надихають народні традиції, пісні, музика, простий побут села. Художник пише на полотні та картоні, майже виключно незмішаними фарбами. Спостережливий та чутливий, він відтворює природу навколо себе, змальовує людські риси та недоліки з любов’ю та м’яким гумором, супроводжуючи свої роботи лаконічними дотепними написами, як-от: «Три блондинки», «До шлюбу», «Побачення наосліп», «Виробництво та попит», «Думаю собі: як то так? Змії повиздихали, а теща жива?»  та інші. 
Біля коритаПобачення всліпуТри блондинкиДорога ХристоваДо шлюбуВиробництво і збутПасха

У 1996 році в Легниці відбулася Міжнародна виставка SATYRYKON, де «картинки, що сміються» Станіслава Когусюка завоювали загальне визнання та здобули другу премію серед двох тисяч робіт, надісланих художниками з 42 країн світу.

Численна серія робіт зображує  ритуали, які супроводжують усе життя простої людини: «До шлюбу», «Пасхальний понеділок», «Різдво Христове», «Пори року», цикл «Урожай» та ін. Ці роботи можуть стати  джерелом досліджень для етнографів та живописною енциклопедією старих польських обрядів. Не виключено, що художник також звертається і до волинських традицій обрядовості, що лягли у його пам’ять з далекого дитинства.

Не всі картини Когусюка «сміються». Трагічні сценарії та гірка правда життя (сміх крізь сльози!) зачіпають серце художника та втілюються у сповнені суму та співчуття картини: «Розлучення батьків», «Прихильність», «Тримайся, сину, мого господарства. Куди тікаєш? До Ірландії, татусю, до Ірландії» та ін.

Порівняно недавно митець звернувся до релігійної тематики. Цікавою є його робота «Тайна вечеря», яку сам Когусюк пов’язує з всесвітньовідомою фрескою Леонардо да Вінчі  та дає зрозуміти, що це не плагіат, а авторський переспів відомого сюжету. Проста філософія його релігійних робіт дає уявлення про те, як звичайна людина інтерпретує та усвідомлює біблійні сюжети, як відображається в повсякденному житті, у радості та горі земних турбот християнська мудрість.

Роботи Станіслава Когусюка знаходяться в музеях та виставкових залах Польщі — в Хелмі, Любліні, Торуні, Катовіце тощо, але в основному — у приватних колекціях у країні та за її кордоном – Німеччині, США, Франції, Іспанії.  Вони зрозумілі та близькі будь-якій людині, незалежно від того, чим вона займається. Містяни та селяни, фахівці  культури, науки, церкви, політики та бізнесмени – усі вони відчувають щирість, неповторність та тонку іронію цього скромного та надзвичайно талановитого народного художника.

Джерело: uamodna.com
Розділи: Новини культури

1 березня

Інші дати
Народився Борислав Брондуков
(1938, с.Дубава, Київська область – 2004) – український актор. Зіграв в кінострічках «Афоня», «Зелений фургон», «Камінний хрест», «Міміно» та багато інших.
Розгорнути
1977 р. в Києві відкритий пам'ятник Григорію Сковороді
«Чесноти у повному розумінні – це ті, господарем яких є сам сущий, або бог. Такі6 віра, надія і найвеличніша з усіх і безкінечна любов. Бо сам бог називається любов’ю. Всі вони без кінця творять». (Григорій Сковорода)
Розгорнути