chrome firefox opera safari iexplorer

«Рідна країна» склала рейтинг марнотратства київської влади

29 серпня 2018 о 13:41
autocentre.ua

Громадськй рух «Рідна країна» в рамках свого проекту #Нашбюджет — під громадський контроль не раз аналізував, наскільки доцільно витрачаються бюджетні кошти, зокрема, в столиці. От і нині пропонуємо увазі киян «рейтинг марнотратства» міської влади.

Відкривають список суми фінансування комунальних та «суперпопулярних» засобів масової інформації. 

В лютому 2018 р. було на 44,9 млн грн. збільшене бюджетне фінансування комунальних ЗМІ. В межах міської цільової програми «Київ інформаційний» кошти отримають телекомпанія «Київ», радіостанція «Голос Києва» та газета «Вечірній Київ».

Для порівняння: у 2017 році бюджетне фінансування цих «медійних велетнів» становило 60,75 млн. грн., а в 2018 р. — 105,69 млн. грн.

Цікава подробиця: на висвітлення діяльності Верховної Ради України через засоби телебачення і радіомовлення, фінансову підтримку видання газет «Голос України» та «Урядовий кур’єр» Державним бюджетом України на 2018 рік передбачено 61,55 млн. грн. та 4,36 млн. грн. відповідно. Тобто, Київська міська влада витрачає на утримання своїх засобів масової інформації, а фактично на власний піар, більше коштів, ніж законодавча та виконавча влада України разом.

Друге місце рейтингу: міст сумнівної необхідності. 

Під виглядом турботи про мешканців та гостей столиці, влада планує побудувати пішохідний міст довжиною 222 метри від Володимирської гірки (поблизу колони Магдебурзького права) до парку «Хрещатий». На спорудження мосту тільки у 2018 р. бюджетом передбачено 80 млн. грн., а вартість лише проектування становить 2,6 млн. грн.

Що з приводу цього будівництва думають кияни? А їх ніхто не питав! Коли відбувався конкурс на кращий проект? А його ніхто не проводив!

На третьому місці — флагшток Державного прапора.

Наприкінці грудня 2017 р. в системі публічних закупівель ProZorro було оголошено тендер на встановлення флагштока Державного прапора України на території Меморіального комплексу «Національний музей історії України у Другій світовій війні» — з очікуваною вартістю 47,5 млн. грн.

Після того, як про цю нічогеньку оборудку стало відомо широкому загалові, тендер скасували. Проте, за інформацією замовника тендеру — КП «Спецжитлофонд» — розробка проектної документації на цей об’єкт триває. Що однозначно свідчить про нестримне прагнення таки освоїти смачненькі 47,5 млн. з бюджету.

Четверте місце: оформлення Києва до Ліги Чемпіонів. 

Не новина, що організація та проведення масових спортивних заходів зазвичай є справою збитковою. Щоб бюджет міста не страждав, в інших країнах для фінансування таких подій намагаються залучити якомога менше бюджетних коштів і якомога більше — спонсорських. Київ витратив на проведення фіналу Ліги Чемпіонів аж 25 млн. грн. Для чиновників— мільйонерів та їхніх друзів-олігархів це взагалі не гроші. А дивися ж, спонсорів не знайшлося — кошти «вийняли» з бюджету. Крім того, на капітальний ремонт стадіону НСК «Олімпійський» до фінального матчу Ліги чемпіонів витратили ще 102 млн.грн бюджетних коштів.

П’яте місце: в`їзні знаки на околицях Києва.

Рішення ухвалене розпорядженням КМДА від 21.07.2017 № 207 «Про встановлення на в’їздах у місто Київ в’їзних знаків». Без того, щоб порадитися з громадськістю чи бодай обговорити в депутатському середовищі. Загальна вартість будівельних робіт на трьох об’єктах — 9,47 млн. грн.

А тепер — ближче до самих шедеврів архітектурно-дорожнього мистецтва. Три фігури, об’єднані в композицію «Княгиня Ольга» (центральна — 18 метрів) на в’їзді до Києва з Житомирської траси. 3-метрові літери «Київ» та нібито зображення Архистратига Михаїла — з боку Борисполя. Гігантський «Князь Володимир» прикрасить в‘їзд до столиці з боку Одеської траси.

На мій запит з КМДА відповіли,що замовником робіт є Комунальне підприємство «Інженерний центр» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації); проектні роботи зі встановлення знаків виконані генеральним проектувальником ТОВ «Архітектурна Реноваційна Група».

Мету встановлення цих витворів сумнівної мистецької цінності мер Віталій Кличко з усією безпосередністю прокоментував журналістам так: «У Берліні — ведмідь на всіх в’їздах. Заїжджаєш в Бремен — бачиш «Бременських музикантів»… А коли заїжджаємо в місто — бачимо тільки маленьку табличку... Вибачайте, але це столиця, багатомільйонне місто. І тому я дав завдання архітекторам розробити знаки, які символізуватимуть велику силу Києва».

Але, але… 

Виходить, що на утримання комунального транспорту, що нині перебуває в аварійному стані, київська влада коштів не має, тому «змушена» піднімати вартість проїзду. А от на такі дорожньо — архітектурні «шедеври», які дотепні кияни вже охрестили «лякачками», та на утримання ЗМІ, чиє завдання — повідомляти майбутнім виборцям про чергові «перемоги та здобутки» столичних очільників, — кошти в бюджеті є й витрачаються вельми спритно.

Тож на тлі економічних та соціальних проблем таке марнотраство виглядає не чим іншим, як освоюванням чиновниками бюджетних коштів у власних кишенях.

А може, рухаючись повз оці «в’їзні знаки», ви так розчулитеся турботою влади, що й забудете: сплатити за проїзд вже слід за новими тарифами?..

Олександр ФЕДОРЕНКО,

голова Київської міської організації партії «Громадський рух Миколи Томенка «Рідна країна»

Розділи: Суспільство

8 грудня

Інші дати
Антон Хижняк
1907 – український письменник, журналіст, головний редактор «Літературної газети» (1950 – 1961). Автор збірок оповідань «Львівські оповідання», «Килимок», «Краса життя», повістей «Невгамовна», «Онуки спитають», «Нільська легенда» та ін.
Розгорнути
Народився Микола Волкович
(1858, м. Городня, Чернігівська область – 1928) – український хірург-новатор. Створив відому вітчизняну хірургічну школу, заснував Київське наукове товариство хірургів. Описав багато нових методів діагностики та лікування (симптом Волковича, резекція Волковича).
Розгорнути
Народилася Марія Крушельницька (Слобода)
(1876, с.Ульгівка, нині – Польща – 1935) – українська драматична акторка українського театру товариства «Руська бесіда», письменниця, громадська діячка. Брала участь у виданні читанок, організації театральних гуртків та культурно-освітніх закладів.
Розгорнути