chrome firefox opera safari iexplorer

11 січня: це цікаво знати

11 січня 2019 о 08:00

«Щоб стати гарним, потрібно намагатися стати ідеально гарним.»
Рейнольд Глієр

У народному побуті 11 січня продовжувалися різдвяні дні і ніякою роботою займатися не дозволялося. А тому молодь йшла на вечорниці, де влаштовували ворожіння, а старші люди з дітьми розважалися загадками.

Що ж до погоди, то за цими днями намагалися вгадати не лише погоду на наступний сезон, але й наскільки цей рік буде врожайним. «Хвали січень сніговий, травень дощовий, а серпень на хліб рясний», – підмічали колись.

За церковним календарем 11 січня вшановують преподобного Іова Манявського; мучеників 14 000 немовлят, яких Ірод убив у Вифлеємі; преподобного Маркела, ігумена обителі «Невсипущих»; преподобних Марка, гробокопателя, Феофіла та Іоана Києво­Печерських, в Ближніх печерах; преподобного Феофіла Омуцького; преподобного Фадея, сповідника.

Іменинники 11 січня:

Марко, Іван, Тадей, Георгій, Веніамін та Маркел.

11 січня народились:

1848 – Василь Нагірний – український архітектор та громадський діяч. У 1882–1918 рр. кожна четверта церква у Галичині була побудована за його проектом (понад 200). Засновник товариства «Славія», «Народна торгівля», «Сокіл», «Зоря», «Народна гостиниця».

1875 – Рейнгольд Глієр – композитор, диригент, педагог, доктор мистецтвознавства. Автор балету «Тарас Бульба», симфонічної картини-балету «Запорожці» та ряду інших творів за поемами Т.Шевченка.

«Я верю в то, что мы, то есть наш народ, будет жить страшно долго. Не сто, не двести, не тысячу лет, а гораздо дольше. Я верю, что он станет лучше, ближе к идеалу и в конце концов станет совершенным. Так же и с музыкой.» (Рейнтгольд Глієр).

1888 – Тетяна Садовська-Тимківська – українська актриса. Ролі: Маруся, Проня («Маруся Богуславка», «За двома зайцями» М. Старицького) та ін.

1913 – Василь Кук – останній командувач Української повстанської армії (із 1950 р., після загибелі Романа Шухевича).

11 січня відзначають:

  • Всесвітнє позитивне свято «Дякую».

Чи знаєте Ви, що:

Про Рейнгольда Глієра

Гастролі в Києві Петра Чайковського, що відбулися 21–22 грудня 1891 p., перевернули все в душі молодого Рейнгольда Глієра. Якщо колись він мріяв про кар’єру скрипаля, то відтепер твердо вирішив стати композитором: «Перший раз у житті я був свідком таких овацій, такого тріумфу... Цей складний комплекс вражень і виявився останнім поштовхом, що вирішив мою долю».

Про роль, яку відіграла в творчій долі Глієра Україна, найкрасномовніше сказав він сам: «Щорічні літні виїзди родини в село під Києвом, де, здавалося, саме повітря дзвеніло піснями, здружили мене з найбагатшим фольклором України, збагатили глибокими, незабутніми враженнями. Це була стихійна сила народного мистецтва, що мимоволі опановувала моєю свідомістю, формувала мої музичні уявлення».

Дивно, але Глієр виявився в радянській музиці улюбленцем долі, на відміну від більшості діячів вітчизняної культури «перехідного часу». Він не лише уникнув будь-яких зазіхань на своє життя, але й навпаки…

Будучи ректором Київської консерваторії у роки громадянської війни Рейнгольду Морицевичу довелося боротися з кожною владою, яка тільки була в Києві. Студентів силою забирали до армії, відбирали у викладачів житло... Глієр постійно звертався до чиновників з проханням звільнити від солдатчини і примусових робіт студентів, а викладачам повернути житло. І, що цікаво, його прохання задовольняли!

Він навіть домігся, щоб студенти і викладачі отримували продовольчі пайки. Композитор став одним із перших в СРСР заслужених артистів республіки, у 1927 р. – заслуженим діячем мистецтв РРФСР, а в 1938-му – народним артистом СРСР.

«Рідна країна»

Розділи: Суспільство

25 червня

Інші дати
Іван Крип’якевич
1886 –  історик, академік АН УРСР, професор Львівського університету, директор Інституту суспільних наук АН України.
Розгорнути
Народився Віталій Русанівський
(1931, м. Харків - 2077) - український науковець, філолог, мовознавець-україніст і славіст, викладач.  Автор близько 350 праць із проблем сучасної української мови і історії, українського, слов'янського і загального мовознавства, історичної граматики, стилістики.
Розгорнути
Народився Євген Попович
(1930, с. Межиріч Черкаської обл. - 2007) - український перекладач. Переклав твори Г. Беля, Е. М. Ремарка, Г. Е. Лессінга, Т. Манна, Е. Т. А. Гофмана, В. Гете, Г. Гейне та ін. австрійських, німецьких і швейцарських письменників; переклав  з німецької "Щоденники" О. Кобилянської.
Розгорнути
Народився Іван Крип'якевич
(1886, м.Львів – 1967), український  історик. Автор ряду наукових досліджень про українську козацьку державність та діяльність Богдана Хмельницького, підручників з історії України. Інститут українознавства НАН України носить ім'я І.П.Крип'якевича.
Розгорнути