chrome firefox opera safari iexplorer

25 червня – 150 років від дня народження відомого архітектора Владислава Садловського

25 червня 2019 о 11:04
uk.wikipedia.org

У Києва є Владислав  Городецьий із його Будинком з химерами. У Львова теж свій Владислав – Садловський. Котрий спроектував Львівський залізничний вокзал, що зачаровує приїжджих  і тішить гонор місцевих своєю європейською красою. А крім того – ще кілька споруд, які є правдивою окрасою міста Лева. 

Владислав Олександер Садловський- один із найяскравіших
архітекторів за часів Австро-Угорщини. Народився у Львові, в родині в
архітектора Віктора Садловського та Марії (з дому Равської), яка також походила
зі львівських архітекторів.  

По закінченні львівської реальної школи Владислав навчався у Львівській, затим — у Віденській політехніці.   

1897 р. у Львові отримав диплом інженера. 

Входив до складу 
правління Політехнічного
товариства. Кілька архітектурних проектів В.Садловського з успіхом
експонувалися 1910 р.на львівській архітектурній виставці. У 1911-34 р.р.
викладав у Львівській політехніці, очолював кафедру ручного та орнаментального
рисунку, був деканом архітектурного факультету, отримав звання професора.  

Владислав Александер Садловський – автор низки унікальних
споруд у Львові та інших містах. Проектував він і предмети повсякденного вжитку
та інтер’єри. Входив до складу конкурсних журі відомих львіських проектів:
будинку Політехнічного товариства, костелу святої Анни.

Помер архітектор
у Львові, похований на
Личаківському цвинтарі.

 Розповімо про
найвідоміші споруди, що побудовані чи реставровані за проектами Владислава
Садловського. 

1.Залізничний вокзал у Львові, що його ми вже згадували. 

Збудований у 1899—1904 р.р. за допомогою надсучасних тоді
залізобетонних конструкцій. Перон перекритий сталевим дебаркадером, який також спроектував В.Садловський, у 1902—1904 р.р.

2.Прибутковий дім банкіра Міхала Стоффа (на теперішній
вул. Руставелі, 8). Споруджений  у
1906—1907 р.р. 

photo-lviv.in.ua

3.Будівля Львівської Промислової школи (вул.Снопківська,
47). Будівництво завершене 1909 р. Споруда оздоблена зеленою та коричневою
керамічною плитками, з алегоричними фігурами над входом — «Мистецтво» та «Художній промисел» (автор
П.Війтович). Нині тут коледж декоративного та ужиткового мистецтва
ім.І.Труша.  

4.Костел
сакраменток – бенедиктинок з Адорації Найсвятішого Сакраменту
(нинішня вул.
Тершаковців, 9) Реконструйований у 1902—1906 р.р. 
За проектом В.Садловського встановлено новий головний вівтар із
алебастру з чотирма
статуями янголів (автор – П.Війтович). У 1990-х
роках костел передано УГКЦ і освячено в ім’я Святої Трійці. 

5.Нові корпуси фабрики горілок та лікерів Бачевського, нині відома як завод «Алмазінструмент» (біля підніжжя Високого замку, на вул.Б.Хмельницького, 114/116). Споруджені 1908 р. в стилі раціонального модерну.   


travelua.com.ua  

Підготувала Олена Бондаренко

За матеріалами
інтернет-видань

20 вересня

Інші дати
Наталія Лотоцька 
1938 – театральна актриса. Лауреат Шевченківської премії. Ролі: Пріська («Шельменко-денщик» Г. Квітки-Основ’яненка), Хведоска («Дві сім’ї» М. Кропивницького), Поліксена («Кассандра» Лесі Українки) та ін. Ведуча передачі Українського радіо «Від суботи до суботи» (понад 30 років). 
Розгорнути
Народився Іван Світличний
(1929, с. Половинкине Луганської області - 1992) - український мовознавець та поет. Твори "Ґранатові сонети", "Серце для куль і для рим", "У мене тільки слово".
Свободу не втікати з бою, Свободу чесності в бою, Любити те, що сам люблю, А не підказане тобою, Свободу за любов мою Хоч і накласти головою, А бути все ж самим собою, — Не проміняю на твою, Ліврейську, жебрану, ледачу, Вертку, заляпану, як здачу, Свободу хама й холуя. Несу свободу в суд, за грати, Мою від мене не забрати — І здохну, а вона — моя. (c) Іван Світличний, 1929
Розгорнути