chrome firefox opera safari iexplorer

17 червня 1912 року народився письменник Валентин Бичко

17 червня 2020 о 06:09

Валентин Васильович Бичко народився в Харкові. За якийся час батько майбутнього письменника дістав шматок землі на Чернігівщині (на той час це була Полтавська губернія). Тож дитинство Валентинове минуло в цих краях – у нелегкій селянській праці.  Хлопець із ранніх літ і за плугом ходив, і косив, і молотив. Згодом про свої дитячі літа письменник розповість у повісті «Благословлялося на світ».  

До школи, що розташовувалась у Прилуках, Валентин ходив
зі свого села за сім кілометрів. Одразу прийняли до четвертого класу. Найліпше йому
велося з мовою,
літературою, історією. Перший допис В.Бичка був надрукований  у газеті «Правда Прилуччини» (тоді Валентинові було 12 років). 

У
1925 р.почала виходити перша газета для дітей українською мовою «На зміну» (згодом «Зірка»). У
другому її числі з’явився
 один з перших віршів В.Бичка.

 1932 р. Валентин
Бичко закінчив Харківський інститут народної освіти, отримав диплом викладача
українських мови та літератури. Вчителював, працював у  харківській молодіжній пресі, редагував
газету «Зірка». Згодом став головним редактором видавництва «Молодь»;
редактором журналу «Піонерія».

 Валентин Бичко прийшов у літературу в середині 1930-х років. Перша книжка,
«Матері на заводах», вийшла 1932 р. За нею – ще ціла низка «дитячих» книг.  

Повість «Благословлялося на світ» та збірка поезій
«Сімейний альбом» 1977 р. були відзначені літературною премією імені Лесі
Українки.  

Чимало поезій В.Бичка було покладено на музику і стало
піснями: «Ронить листя
клен похилий…», «Ой любов…», «Не вставай, тумане…», «Карнавальна».

Серед пісень на слова В.Бичка була, наприклад,
і така (у співавторстві з І.Неходою):

 Гей, ні меж, ні краю
Нашому врожаю,
Стигне-вистигає,
Гнеться до землі.
Полем неозорим
Піонердозори
Вийшли вартувати
Колосистий хліб.

Приспів:
Ми пісню свою гартували в бою,
Її несемо, як прапор,
Про нашу роботу складаєм тобі,
Товаришу Постишев, рапорт.

(Слід
сказати, що Павло Постишев – на початку 1930-х років другий секретар ЦК КП(б)У
— один з організаторів Голодомору 1932-33 р.р.в Україні. А пісня так і
називалася – «Рапорт товаришу Постишеву», — Ред.)…  

Працював Валентин Бичко і над перекладами,
найперше – з литовської: твори Саломеї Неріс, Е.Межелайтиса, Ю.Марцинкявичуса –
а також з білоруської та російської. 

Помер письменник 31 жовтня 1994 р.

20 вересня

Інші дати
Наталія Лотоцька 
1938 – театральна актриса. Лауреат Шевченківської премії. Ролі: Пріська («Шельменко-денщик» Г. Квітки-Основ’яненка), Хведоска («Дві сім’ї» М. Кропивницького), Поліксена («Кассандра» Лесі Українки) та ін. Ведуча передачі Українського радіо «Від суботи до суботи» (понад 30 років). 
Розгорнути
Народився Іван Світличний
(1929, с. Половинкине Луганської області - 1992) - український мовознавець та поет. Твори "Ґранатові сонети", "Серце для куль і для рим", "У мене тільки слово".
Свободу не втікати з бою, Свободу чесності в бою, Любити те, що сам люблю, А не підказане тобою, Свободу за любов мою Хоч і накласти головою, А бути все ж самим собою, — Не проміняю на твою, Ліврейську, жебрану, ледачу, Вертку, заляпану, як здачу, Свободу хама й холуя. Несу свободу в суд, за грати, Мою від мене не забрати — І здохну, а вона — моя. (c) Іван Світличний, 1929
Розгорнути