Великомученику Прокопу моляться для успіху в подорожі, про благополуччя в дорозі. 

В кінці ІІІ-го століття в Єрусалимі проживала сім'я знатного римського християнина на ім'я Христофор. Навпаки, його дружина Феодосія була язичницею. Після смерті побожного чоловіка вона прищепила віру в богів їх синові, якого звали Неаній. 

Юнак отримав прекрасну освіту і скоро був представлений до двору самого імператора Діоклетіана. Перед молодою людиною відкривалися великі перспективи. 

До 303 року, коли було створено відкрите гоніння на християн, Неаній був посланий проконсулом в Олександрію з повелінням нещадно переслідувати Церкву Божу. 

По шляху в Єгипет, Неанію було явління Господа Ісуса Христа, Який спитав юнака: «І ти йдеш на Мене, Неаній?». Юний проконсул зміг лише відповісти: «Хто Ти, Господи?». Господь сказав: «Я — розп'ятий Син Божий». 

Після усього, що сталося з ним, Неаній перетворився з гонителя в ревного послідовника Христа. 

Мати, не стерпівши подібних змін до сина, вважаючи його порушником віри батьків, сама звернулася із скаргою до імператора. 

Після численних допитів і тортур, Неаній був відправлений у Кесарію Палестинську, де прийняв хрещення з ім'ям Прокопій від Самого Господа, який прийшов до нього у в'язницю. 

Мученик Прокопій був усічений мечем у 303 році. 

Бачачи його стійкість і страждання за Христа, були страчені також його мати Феодосія, багато хто з колишніх вартових святого, а також дванадцять жінок-християнок.

Тропар (рос.)

Мученик Твой, Господи, Прокопий во страдании своем венец прият нетленный от Тебе, Бога нашего: имели бо крепость Твою, мучителей низложи, сокруши и демонов немощныя дерзости. Того молитвами спаси души наша.